Росія посилює тиск на Японію на тлі зміни оборонної політики Токіо
Російський диктатор Володимир Путін, разом із командувачем Тихоокеанського флоту Росії Віктором Ліїною, різко розкритикували безпекову політику Японії. Це сталося під час завершального етапу військових навчань у Южно-Сахалінську. Москва, очевидно, намагається заблокувати оборонні ініціативи Токіо, як зазначають аналітики Інституту вивчення війни (ISW).
Занепокоєння зростанням “потенціалу конфлікту” в Азійсько-Тихоокеанському регіоні
Під час свого виступу на Сахаліні Путін висловив глибоке занепокоєння зростанням «потенціалу конфлікту» в Азійсько-Тихоокеанському регіоні. На його думку, це пов’язано з активізацією НАТО, яке, за його словами, “просочується” в регіон, створює нові військово-політичні блоки та розгортає новітні системи озброєння.
Оновлена оборонна концепція Японії та реакція Кремля
Окреме обурення очільника Кремля викликала оновлена оборонна концепція Токіо, у якій Російська Федерація була зарахована до переліку ключових викликів. Путін заявив, що Росія «не загрожує Японії», а запроваджені санкції та войовнича риторика через вторгнення в Україну є нібито неспровокованими. Водночас, він запевнив, що Росія не має територіальних претензій до Токіо, проте одразу ж натякнув, що прагнення Японії повернути під свій контроль Курильські острови є прямою загрозою для РФ.
Диктатор також розкритикував нинішній японський уряд і закликав до відновлення діалогу в тому форматі, який існував за часів прем’єр-міністра Сіндзо Абе.
Адмірал Віктор Ліїна підтримав Путіна, повторивши його зауваження щодо підвищення військових видатків та зміни оборонного курсу Японії.
Порівняння реакцій Москви та Пекіна
Попри жорсткість заяв, реакція Москви на японську Білу книгу з питань оборони виявилася стриманішою за позицію Пекіна. Китай звинуватив Токіо у «роздмухуванні загрози з боку КНР для виправдання власної ремілітаризації». Кремль, вочевидь, прагне змусити Японію зважати на російські інтереси в регіоні, але водночас намагається зберігати публічну дистанцію від вкрай агресивної риторики Китаю.
Історичний контекст суперечки за Курильські острови
Нагадаємо, Росія планує перейменувати острів Малі Курили та встановити там меморіальну дошку на честь радянського розвідника Ріхарда Зорге, про що повідомляє The Diplomat. У Токіо занепокоєні цими діями, оскільки вважають ці території японськими.
Москва вже не вперше використовує подібну політику пам’яті для підкріплення своїх претензій. У 2012 та 2017 роках об’єкти на Курилах називали на честь радянських розвідників і військових, причетних до захоплення островів. У 2022 році пропонувалося перепоховати останки Зорге з Токіо на один із Курильських островів.
Суперечка за чотири найпівденніші острови — Ітуруп, Кунашир, Шикотан і Хабомаї — триває понад 80 років. Ці території були окуповані радянськими військами у 1945 році.
Японія вважає контроль Росії незаконною окупацією, наголошуючи, що спірні острови не входять до групи Курил, від яких вона відмовилася за Сан-Францисським договором 1951 року. Натомість Росія відкидає ці претензії та заяви про окупацію, вважаючи власний суверенітет над територіями беззаперечним.
