У місті Львів успішно завершився триденний ретрит, присвячений посттравматичному зростанню для сімейних пар оборонців Маріуполя. Ця важлива програма була організована проєктом «Серце Азовсталі» за безпосередньої підтримки Фонду Ріната Ахметова.
Ключова мета та передумови ретриту
Участь у ретриті взяли родини, які пройшли через неймовірно складні випробування: бойові дії, перебування у полоні, багаторічне очікування та тривалу розлуку з близькими. Ініціатива створення такої програми виникла безпосередньо з потреб самих родин.
Як пояснює директорка ГО «Серце Азовсталі» Тетяна Мальцева, після повернення захисників із полону подружжю часто доводиться фактично заново будувати спільне життя. За роки розлуки обоє партнерів зазнали значних змін.
Запит з’явився насамперед від дружин, тому що вони заново знайомляться зі своїми чоловіками. Вони їх довго не бачили. Деякі оборонці провели в полоні 4 роки. Так народилася ця програма. Вона направлена на посттравматичне зростання саме сімейних пар.
— Тетяна Мальцева
Напрямки роботи під час ретриту
Під час триденного заходу пари працювали над ключовими аспектами відновлення стосунків:
- Покращення комунікації.
- Навчання висловлювати власні потреби без осуду.
- Відновлення емоційної та фізичної близькості.
- Пошук спільних ресурсів для подолання труднощів.
Важливо зазначити, що програма не ставить собі за мету просто повернути родини до стану «як було до травми». Її головне завдання — допомогти інтегрувати пережитий травматичний досвід у теперішнє життя та віднайти нові точки опори.
Погляд психолога: «Жити разом, наче вперше»
Психологиня проєкту «Серце Азовсталі» Альона Харченко детально окреслила виклики, з якими стикаються родини:
Пара прожила дуже велику травму. Дружина, яка очікувала повернення з полону, кожен день жила з думками про свого чоловіка. Сам військовий у полоні пережив дуже багато травм — фізичних і психологічних. А після повернення вони ще й стикаються з тим, що за цей час змінилися обоє. Тому це як знову почати жити разом — наче вперше, робити перші кроки разом.
— Альона Харченко
Історії учасників: Чекання та випробування
Серед учасників ретриту були родини, які роками чекали на повернення своїх близьких із полону. Особливими прикладами є:
- Олександр та Анастасія Пашкови: Вони чекали на зустріч 1524 дні.
- Віталій та Зоя Стеблянки: Пара служила разом під час оборони Маріуполя. Після виходу в полон вони опинилися в неволі на різний термін: Віталій провів у полоні понад три роки, а Зоя — шість місяців.
Роль тренерів-ветеранів
Окрему важливу роль у програмі відіграли тренери з посттравматичного зростання. Це самі захисники Маріуполя, які особисто пройшли шлях відновлення. Одним із них є Сергій Яровий.
Сергій Яровий підкреслює, що, незважаючи на різний досвід учасників, спільна робота на ретриті сприяє кращому взаєморозумінню.
Є пари, чоловіки в яких повернулися з полону зовсім нещодавно. Є пари, які перебували в полоні разом, хоч і різний термін. Але в усіх цих випадках, незважаючи на різний досвід, ми все одно показуємо один одному, який шлях вони проходили і як краще один одного зрозуміти.
— Сергій Яровий
Системний підхід до відновлення
Команда «Серця Азовсталі» наголошує, що робота з родинами є невід’ємною складовою системи посттравматичного зростання. Відновлення відбувається не лише на індивідуальному рівні. Підтримка найближчих людей та спільний досвід допомагають ветеранам та їхнім родинам проходити цей складний шлях разом.
