Українські далекобійні дрони дедалі сміливіше проникають углиб російської території, кардинально змінюючи баланс сил та змушуючи Кремль переглядати оборону стратегічних об’єктів. Навіть на російському телебаченні лунають заяви про те, що в Росії вже не залишилося абсолютно безпечних місць.
Тріщини в “надійно захищеному” тилу
Офіційна риторика президента Росії про надійно захищений тил дає відчутні тріщини. Українські безпілотники, як повідомляє Onet з посиланням на Kyiv Post, ефективно атакують російські об’єкти, створюючи відчуття небезпеки навіть далеко від лінії фронту.
Командувач Сил безпілотних систем ЗСУ Роберт «Мадяр» Бровді зазначив:
Війна справді стала частиною повсякденного життя за лінією фронту Росії. Наше завдання — повернути страждання ворогу.
— Роберт «Мадяр» Бровді
З початку серпня Сили оборони вразили 22 судна, що належать до так званого «тіньового флоту» РФ. Крім того, масштабна кампанія українських дронів лише за два тижні вивела з ладу 74 енергетичні вузли, а протягом попередніх 45 днів — ще 243.
Визнання на кремлівському ТБ
Успіхи українських далекобійних ударів змушені фіксувати навіть на підконтрольному Кремлю телебаченні. Під час одного з останніх ефірів програми Володимира Соловйова один із гостей висловив обурення тим, що частина російського керівництва досі не усвідомила воєнних реалій, порівнюючи їх з епохою до 2013 року, коли Росія ще не вдерлася в Україну та не окупувала Крим.
Московські пропагандисти більше не можуть ігнорувати дійсність та наслідки українських атак. Сили оборони запускають дрони по РФ не задля демонстрації збільшення дальності, а для цілеспрямованого знищення механізмів, що дозволяють Москві продовжувати агресію. Йдеться про військове виробництво, паливні резерви, логістичні ланцюги, засоби ППО та техніку, що використовується для атак на українські мирні міста.
“У Росії ніде сховатися”
Тренд про те, що росіянам тепер більше немає де ховатися, лише посилюється у їхньому телепросторі. На початку серпня один із коментаторів російського телебачення прямо визнав, що межа між фронтом і «безпечним» тилом остаточно розмилася, заявивши:
У Росії ніде сховатися.
Ця заява пролунала на тлі активності безпілотників біля Геленджика на Чорноморському узбережжі РФ, за 20 кілометрів від відомого як «палац Путіна» маєтку. Хоча сам комплекс тоді не постраждав, символізм події виявився промовистим, адже навіть путінські палаци не перебувають у повній безпеці.
Стратегічний вибір для Москви
Політичний аналітик Пол Гобл влучно описав трансформацію: раніше РФ вважали «другою армією світу», а тепер це навіть не найсильніша армія у самій Росії. Кожен український дрон, що прямує до чергової російської нафтопереробної станції, військового заводу чи аеродрому, ставить Москву перед важким вибором.
Комплекси ППО, розгорнуті для захисту об’єктів у глибокому тилу, більше не можуть прикривати війська на лінії фронту. А системи, перекинуті до Москви, Криму чи стратегічних підприємств, створюють дірки на інших напрямках.
Зміна стратегічного балансу
Хоча Кремль досі може завдавати по українських містах жорстоких ударів, Україна кардинально змінила стратегічний баланс цієї війни. Росіяни більше не мають розкоші вважати свій тил недоторканним.
Ці українські удари по НПЗ, сховищах та інфраструктурі РФ, що призвели до дефіциту пального та втрат енергетичних доходів, поглиблюють економічні проблеми в Росії. Ці фактори, поряд із посиленням внутрішньополітичної напруги, можуть мати суттєвий вплив на майбутні вибори.
Нагадаємо, перед осінніми виборами до Держдуми РФ Верховний суд заборонив партії «Яблоко» брати участь у голосуванні. Хоча «Яблоко» залишалося маргінальною силою, його антивоєнне гасло «За мир і свободу» стало прямою альтернативою курсу Кремля. Усунення опозиції пов’язане з тим, що війна дедалі більше позначається на повсякденному житті росіян, а вересневі вибори можуть перетворитися на символічний референдум проти політики Володимира Путіна.
Також варто зазначити, що у Німеччині суд ухвалив вирок у справі трьох молодих українців, завербованих російськими спецслужбами для підготовки диверсій.
