Напруження зростає: чи можливе перемир’я в Україні та яка роль США?
Ситуація навколо війни в Україні стає все більш складною, а перспективи досягнення припинення вогню залишаються невизначеними. Поки Росія демонструє відсутність готовності до мирних переговорів, Україна та її партнери шукають шляхи посилення тиску на агресора. Особливу увагу привертає потенційна роль Сполучених Штатів Америки та їхньої адміністрації у цьому процесі.
Пропозиції України та реакція Росії
Наприкінці липня з’явилася інформація про можливий візит спецпосланців президента США Стіва Віткоффа та Джареда Кушнера до Києва. Хоча офіційного підтвердження цього візиту досі немає, президент України Володимир Зеленський заявив, що українська сторона вже передала США свої пропозиції щодо врегулювання війни. Ці пропозиції, за даними ЗМІ, окреслюють основу для початку переговорів, включаючи перемир’я в повітряній та енергетичній сферах, а також заморожування конфлікту по лінії фронту.
Також Київ пропонував Москві перемир’я в Чорному морі. Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан публічно закликав до створення механізму запровадження мораторію на удари по торговельних суднах у Чорному морі, посилаючись на можливе постраждання суден, що належать турецьким компаніям або ходять під прапором Туреччини.
Реакція Росії на ці пропозиції була неоднозначною. Спочатку МЗС РФ заявило про відсутність отримання подібних пропозицій, а згодом очільник відомства Сергій Лавров відкинув можливість встановлення будь-якого перемир’я.
Путін не хоче зупиняти цю війну, але він її зупинить. У нас є план. Ми розуміємо, що маємо робити. Це спільний план із нашими партнерами про те, як чинити на нього тиск.
— Володимир Зеленський
Очікування від візиту американських представників та стратегія Росії
Багато хто сподівається, що візит Віткоффа та Кушнера до Києва, якщо він відбудеться, проллє світло на плани адміністрації Трампа щодо досягнення перемир’я з Кремлем. Однак, українська розвідка не бачить ознак готовності Росії до переговорів чи припинення вогню найближчим часом. Натомість, на осінь та зиму ворог планує атакувати українську критичну інфраструктуру, щоб позбавити українців світла, опалення та води.
Російське Міноборони відкрито погрожувало «заморозити» Україну взимку, поширивши фото з «шахедом» та написом: «Як сніг на голову». Допис підписали «Взимку вам буде „заморозка“», натякаючи на відсутність припинення вогню.
Керівник Центру протидії дезінформації РНБО Андрій Коваленко зазначив, що відповідь буде дзеркальною, і відтепер росіяни знатимуть, завдяки кому в них взимку не буде світла, тепла, разом із пальним.
Все завдяки міноборони рф. Дзеркало завжди працює. Що посієш — те й пожнеш.
— Андрій Коваленко
Дефіцит ракет та стратегічна перевага Росії
Ситуація з протиповітряною обороною України викликає серйозне занепокоєння. На американському телеканалі CNN вийшов репортаж про порожні українські комплекси Patriot, які вже майже два місяці не працюють через критичний дефіцит ракет-перехоплювачів.
Якщо США продадуть нам 5%, ми переживемо зиму та врятуємо життя людей. Якщо ж вони зможуть продати нам 10%, ми знищимо всі балістичні ракети росіян. У мене є 1%.
— Володимир Зеленський
За даними ЗМІ, від лютого цього року США використали 65% перехоплювачів до систем Patriot, які були на складах Пентагона, у війні з Іраном. Виробництво нових ракет та поповнення запасів потребує більше року. Ця інформація відома і Кремлю.
Володимир Путін, схоже, робить ставку на знищення української критичної інфраструктури восени-взимку через брак антибалістики в Києва. За словами Зеленського, цього року Україна має вдвічі менше перехоплювачів, ніж минулого, а Росія щомісяця запускає вдвічі більше балістичних ракет, ніж раніше.
Видання The New York Times прогнозує, що найближчим часом війна Росії проти України стане ще більш руйнівною. Це пов’язано з двома факторами: по-перше, після виборів до Держдуми 18-20 вересня Путіну, ймовірно, доведеться оголосити чергову хвилю мобілізації, незважаючи на заперечення Кремля, адже діра в російському бюджеті зростає. По-друге, якщо до осені 2027 року Росія не встановить повний контроль над Донбасом, ймовірність переговорів може зрости.
Європа, США та майбутнє переговорів
Питання про те, хто вестиме переговори, залишається відкритим. Європа досі не визначилася з кандидатурою переговорника. А США вже наступного року поглине президентська передвиборча кампанія.
Хоча невідомо, чи відбудеться візит американських спецпосланців до Києва, Сергій Лавров заявив, що Кремль не відмовлятиметься від розмови, якщо американські представники приїдуть до Москви, але наголосив, що головне — «із чим вони приїдуть».
ЗМІ повідомляють про таємну дипломатичну місію представника адміністрації Трампа Родні Мімса Кука-молодшого, який зустрічався з російськими посадовцями в Санкт-Петербурзі. Однак, ця місія, схоже, не переконала Путіна погодитися навіть на припинення вогню.
Ви знаєте нашу позицію, вона це виключає.
— Юрій Ушаков, помічник очільника Кремля
Глобальний контекст війни та потенціал санкцій
Війна Росії проти України давно вийшла за межі двох країн. Китай є ключовим союзником російської економіки та оборонної промисловості, постачаючи до 90% необхідних комплектуючих. Також Росія залучає військових із Північної Кореї, що викликає занепокоєння у західних країн.
Британія, Франція та Німеччина готують власний формат майбутніх переговорів з Росією через побоювання щодо неоднозначної позиції Трампа, який може проводити переговори як за спинами європейців, так і України. Прикладом такої неоднозначної позиції є заява Трампа про значне скорочення спільних військових навчань з Сеулом та його дружба з Кім Чен Ином.
Ці навчання не лише дорого коштують, причому значну частину витрат, як завжди, несуть Сполучені Штати, а й надсилають абсолютно недоречний і ворожий сигнал.
— Дональд Трамп
Опитування Reuters/Ipsos вказують на падіння рейтингу схвалення діяльності Трампа, що робить його менш схильним ризикувати політичним капіталом перед проміжними виборами до Конгресу.
Ці сигнали мають спонукати європейські столиці до посилення санкційного тиску на Росію. В.о. міністра закордонних справ України Андрій Сибіга закликав ЄС повернутися до обговорення теми використання російських заморожених активів.
Ми вважаємо, що зараз настав час активно повернути тему заморожених активів, для обговорення чітких юридичних механізмів, як можна їх використати Україні. Тому ми, як Україна, будемо це активно обговорювати в європейських столицях, і не лише європейських столицях. І дуже сподіваємося вийти на чіткі конкретні рішення.
— Андрій Сибіга
