Загадкова зміна кольору води та пінистий покрив на Дніпрі: пояснення екологів
Останніми днями мешканці та гості столиці могли помітити незвичне явище: вода у річці Дніпро набула зеленуватого відтінку, а біля берегів з’явилася значна кількість піни. Фахівці Департаменту захисту довкілля та адаптації до зміни клімату КМДА спільно з комунальним підприємством «Плесо» провели перевірку та пояснили причини цих змін.
«Цвітіння» води: мікроскопічні водорості та ціанобактерії
За словами експертів, зеленуватий колір води влітку є доволі поширеним явищем і найчастіше спричинений активним розмноженням мікроскопічних водоростей та ціанобактерій. Цей процес має наукову назву «цвітіння» води. Залежно від домінуючих видів мікроорганізмів, вода може змінювати свій відтінок, стаючи не лише зеленою, а й синьо-зеленою, жовтуватою або навіть бурою.
Ключові фактори, що сприяють «цвітінню»
Існує кілька основних передумов, які створюють сприятливі умови для масового розвитку водоростей:
- Підвищена концентрація біогенних речовин: Зокрема, це стосується сполук азоту та фосфору, які є «їжею» для мікроорганізмів.
- Погодні умови: Тривала спека призводить до прогрівання води. У поєднанні зі слабкою течією або ділянками зі стоячою водою, це створює ідеальні умови для швидкого розмноження мікроорганізмів.
Піна на берегах: наслідок природних процесів
Поява піни біля берегів також пов’язана з цими природними процесами. Коли велика кількість водоростей відмирає, їхня біомаса починає розкладатися. Це призводить до зміни складу поверхневого шару води, а органічні сполуки та продукти розкладання накопичуються поблизу берегів. Під впливом вітру та хвиль ці речовини можуть утворювати піну, яка зазвичай затримується в місцях зі слабшою течією.
Важливо зазначити, що сама по собі піна не є прямим свідченням хімічного забруднення водойми. Для встановлення точної причини появи піни необхідні детальні лабораторні дослідження.
Вплив «цвітіння» на екосистему
Масове відмирання водоростей може негативно впливати на стан водної екосистеми. Під час розкладання органічної маси відбувається активне споживання розчиненого у воді кисню. Якщо концентрація кисню суттєво знижується, це створює несприятливі умови для існування риби та інших водних організмів. У разі значного дефіциту кисню існує ризик масової загибелі водних мешканців.
Наразі подібні процеси фіксуються також у Київському водосховищі, води якого живлять Дніпро.
Дії міської влади та державний контроль
У Київській міській державній адміністрації (КМДА) наголошують, що Дніпро є річкою загальнодержавного значення, тому її моніторинг та управління водними ресурсами здійснюються в рамках державної системи. Для посилення контролю за ситуацією Київ звернувся до Державного агентства водних ресурсів України та Басейнового управління водних ресурсів середнього Дніпра.
Водночас фахівці Департаменту захисту довкілля та адаптації до зміни клімату КМДА і КП «Плесо» продовжують пильно стежити за станом столичних водойм. Працівники випробувальної хімічної лабораторії КП «Плесо» вже відібрали проби води для детального лабораторного аналізу. У разі виявлення ознак забруднення місто обіцяє оперативно повідомити про результати.
Представники Департаменту також підкреслюють, що саме по собі «цвітіння» води не є доказом забруднення водойми через скидання хімічних речовин або стічних вод. Однак, це може свідчити про порушення екологічної рівноваги. Тому стан Дніпра вимагає комплексного оцінювання, яке враховує процеси, що відбуваються у всьому басейні річки.
