Значні зміни у вищому ешелоні влади Вірменії

Нещодавня кадрова перестановка на посаді керівника апарату прем’єр-міністра Вірменії виявилася значно масштабнішою, ніж просто внутрішньою зміною. Звільнення Араїка Арутюняна, який протягом багатьох років підтримував активні контакти з Парижем, та його заміна на колишню посолку Вірменії у США Ліліт Макунц, свідчить про суттєве переформатування зовнішньополітичних пріоритетів Єревана.

Ці події відбуваються на тлі активного просування американського проєкту TRIPP, при тому, що Франція залишається поза цим процесом. Водночас Європейський Союз надає Вірменії підтримку у протистоянні російським торговельним обмеженням, а сама Вірменія продовжує співпрацю з Москвою.

Проєкт TRIPP та геополітичні реалії

Минув рік від підписання Вашингтонської декларації. 10 серпня цього року Вашингтон, Баку та Єреван підтвердили свої наміри щодо виконання домовленостей від 8 серпня 2025 року. Ці домовленості передбачають реалізацію проєкту TRIPP, взаємне визнання суверенітету та розвиток нових транспортних і економічних зв’язків.

Важливою деталлю є виключення Франції з цього формату. Прем’єр-міністр Пашинян поки що не виступав з ініціативою щодо її включення до складу учасників проєкту. Це викликало негативну реакцію в Парижі.

Угода щодо TRIPP була названа «серйозним ударом по Франції… фактично зрадою».

— Le Journal du Dimanche

Видання підкреслило, що за умовами 99-річної оренди, США отримують 75% контролю над компанією, відповідальною за будівництво інфраструктури, тоді як Франція опинилася «повністю виключеною із цього великого регіонального проєкту».

Втрата французького впливу та нова фігура

Ще одним ударом по французьких позиціях стала згадана кадрова перестановка в оточенні вірменського прем’єра. 31 липня Араїк Арутюнян, який вважався одним із ключових провідників французького напрямку у вірменському уряді, залишив посаду керівника апарату.

За даними джерел у спецслужбах, Арутюняна нібито завербувала французька розвідка, і він передавав Парижу інформацію про внутрішньополітичні процеси та плани команди Пашиняна. Протягом тривалого часу Арутюнян був одним із головних каналів зв’язку Парижа з вірменським урядом, активно підтримуючи контакти з французькими дипломатами та представниками державних структур.

Його впливовість підтверджується тим, що під час візиту Еммануеля Макрона до Єревана у травні 2026 року, Арутюнян входив до вузького кола вірменських посадовців, які супроводжували французького президента.

На його місце Пашинян призначив Ліліт Макунц, колишню посолку Вірменії у США. На тлі проєкту TRIPP, така заміна стала яскравим сигналом зміщення балансу у західному векторі Єревана на користь Вашингтона. В результаті, Париж одночасно втратив ключову регіональну ініціативу та впливову фігуру в апараті вірменського прем’єра.

Вірменія: балансування між Заходом та Росією

Однак, ця переорієнтація не означає повну відмову Вірменії від контактів з Москвою. Незважаючи на російський торговельний тиск та посилення підтримки з боку ЄС, Єреван не припиняє співпрацю з Росією.

Після червневих виборів, Никол Пашинян продовжив контакти з російським керівництвом та підтвердив участь Вірменії в механізмах Євразійського економічного союзу (ЄАЕС). Це сталося навіть попри те, що наприкінці травня Російська Федерація почала запроваджувати обмеження на імпорт низки вірменських товарів.

Натомість Європейський Союз посилив свою підтримку Єревана. 19 червня Єврокомісія виділила Вірменії €34 мільйони, а 2 липня підтвердила ще €18 мільйонів у рамках загального пакета допомоги на суму €52 мільйони. Того ж дня Брюссель оголосив про заходи, спрямовані на полегшення доступу вірменських товарів на ринок ЄС.

Проте, ні російські обмеження, ні європейська підтримка не призвели до відмови Єревана від співпраці з Росією.

Висновок: новий баланс впливів

Перестановка в апараті Пашиняна чітко демонструє, хто наразі посилює свої позиції в Єревані, а хто їх втрачає. Зміна фокусу на американський напрям, хоч і значуща, не визначає повною мірою зовнішню політику країни. Поряд із співпрацею з Вашингтоном та підтримкою Брюсселя, у зовнішньополітичному курсі Вірменії зберігається й російський економічний трек, від якого країна поки що не відмовляється.