19 серпня відбувся черговий обмін полоненими, в результаті якого Україна повернула додому захисника, що перебував у російській неволі з 2017 року. Ця подія набуває особливої ваги, адже термін його ув’язнення сягає дев’яти років.
Історія довготривалого полону
Сам військовий поділився емоціями від повернення додому, описуючи це як неймовірне відчуття, схоже на сон. Він зазначив, що його полон розпочався не у 2022 році, а значно раніше, у 2017-му. Слова військового передають глибокі переживання:
Як сон. Навіть не віриться, що я вдома. Ні, я не з 2022 року (в полоні). Я з 2017 року. Сльозу пустив, коли приїхали. Їхав та плакав.
— військовий.
Наразі ні офіс омбудсмена, ні Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими не розголошують детальної інформації про цього конкретного захисника. Координаційний штаб веде статистику щодо періодів потрапляння військових у полон, проте в опублікованих даних наразі не було згадок про військовослужбовців, які перебували в неволі з 2017 року.
Якщо заява військового буде офіційно підтверджена, це стане надзвичайно значущою подією, адже свідчитиме про тривале перебування українських захисників у російському полоні ще до повномасштабного вторгнення, за період проведення АТО-ООС.
Попередні звільнення та загальна ситуація
Хоча точна кількість військових, які потрапили в полон до 2022 року, залишається невідомою або не розголошується, відомо, що минулого року були звільнені полонені, які перебували в неволі ще з 2014 та 2015 років.
19 серпня, окрім захисника, який повернувся після дев’яти років полону, до України також повернулися 103 українських воїни. Серед звільнених — військовослужбовці Збройних Сил України, Державної прикордонної служби та Національної гвардії. Віковий діапазон наймолодшого визволеного захисника – 2000 року народження, найстаршому – 59 років.
Важливість обмінів та інформаційна політика
Дії Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими спрямовані на повернення українських громадян з російської неволі. Утримання від розголошення деталей про окремих звільнених може бути пов’язане з міркуваннями безпеки та подальшим процесом обмінів.
Подібні обміни є надзвичайно важливими як з гуманітарної точки зору, так і для підтримки морального духу українських військових та їхніх родин. Кожне повернення додому – це перемога.
