Глибока криза в українській металургії: наслідки для економіки
Українська металургійна галузь опинилася у надзвичайно складному становищі, стикаючись із системною кризою, яка загрожує її повною зупинкою. Серпневі удари з боку Росії вивели з ладу два ключові підприємства – «Запоріжсталь» та «АрселорМіттал Кривий Ріг». Ці заводи у 2025 році відповідали приблизно за 72% загального виплавлення сталі в Україні. Наразі терміни їхнього повного відновлення залишаються невизначеними.
Для української економіки така ситуація означає суттєві втрати експортних надходжень, подорожчання будівельних робіт та негативний вплив на курс національної валюти.
Накопичені проблеми: від блокади портів до зупинки виробництва
Слід зазначити, що галузь перебувала під значним тиском ще до останніх ударів. Наприкінці липня через обстріли фактично було зупинено морський експорт через порти Великої Одеси. Це стало критичним ударом для металургійного та гірничорудного сектору, оскільки сухопутна логістика є значно дорожчою і не може повноцінно замінити морські перевезення.
Через блокування портів та низькі ціни на руду припинили свою діяльність підприємства Ferrexpo та Південний ГЗК. Експерти з GMK Center не виключають можливості подальших зупинок інших експортно орієнтованих підприємств.
Наступний удар припав безпосередньо на металургійні комбінати. 11 серпня були пошкоджені енергетичні та доменні потужності «Запоріжсталі», що призвело до зупинки заводу. 16 серпня, після чергової атаки, частково зупинив виробництво «АрселорМіттал Кривий Ріг».
Масштаб пошкоджень «Запоріжсталі» є безпрецедентним.
— Представник «Метінвесту»
У компанії наголошують, що для повноцінного відновлення недостатньо лише ремонту обладнання. Важливо, щоб функціонував весь ланцюг – від постачання сировини до відвантаження готової продукції. Критично важливим для цього залишається розблокування портів Великої Одеси.
Негативні наслідки для економіки та суспільства
У разі тривалого простою двох провідних комбінатів Україна ризикує втратити близько 72% свого виробництва сталі. До кінця 2026 року це може означати скорочення випуску приблизно на 2 мільйони тонн.
У масштабах країни наслідки будуть значно відчутнішими. Ці заводи виробляють ключові види прокату, які необхідні для будівництва та відновлення інфраструктури. Якщо внутрішнього металу бракуватиме, Україні доведеться більше імпортувати, причому за вищими цінами та дорожчими логістичними маршрутами. Це неминуче призведе до підвищення вартості будівництва та відновлювальних робіт, одночасно скорочуючи український експорт.
Ще одним серйозним наслідком є погіршення торговельного балансу. Менший експорт сталі означатиме зменшення валютної виручки, а збільшення імпорту металопродукції – додатковий попит на валюту. Це посилює тиск на гривню та державні резерви.
Крім того, падіння виробництва призводить до зменшення податкових надходжень, скорочення обсягів вантажів для «Укрзалізниці», зменшення замовлень для суміжних підприємств та створює ризики для зайнятості у промислових регіонах.
Фактично, металургійна криза вже виходить далеко за межі самої галузі. Без відновлення підприємств та морської логістики вона може перерости у ширший удар по експорту, будівельному сектору, бюджету країни та її валютній стабільності.
Внесок металургії у бюджет та перспективи
За останні п’ять років найбільші металургійні підприємства сплатили податків і зборів на суму понад 200 мільярдів гривень, або 6,2 мільярда доларів США. За підсумками 2024 року, сплата податків та зборів чотирма провідними металургійними компаніями становила 1,6% надходжень до бюджетів усіх рівнів.
Однак, у разі подальшого зростання тарифів державних монополій, зокрема вантажного тарифу «Укрзалізниці», та тривалого блокування портів, державний бюджет ризикує втратити важливе джерело прибутку.
