Обговорення законопроєкту про відстрочку від мобілізації
В Україні знову постало гостре питання мобілізації та справедливості у розподілі обов’язків між громадянами. Нещодавно зареєстрований у Верховній Раді законопроєкт №15541 пропонує розширити перелік підстав для відстрочки від мобілізації, надаючи її чоловікам, які мають дитину віком до одного року. Ця ініціатива викликала бурхливу реакцію в українському суспільстві, особливо серед тих, чиї рідні та близькі служать у лавах Збройних Сил.
Суть законопроєкту
Законопроєкт, авторкою якого є народна депутатка Олексій Гончаренко, передбачає доповнення статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» новим пунктом. Згідно з пропозицією, військовозобов’язані чоловіки, які виховують дитину віком до одного року, не підлягатимуть призову під час мобілізації протягом одного року. Метою такої норми є забезпечення участі батька у догляді за новонародженою дитиною та підтримки матері у перший, найскладніший рік після пологів. Наразі документ передано на розгляд профільного Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки, і остаточного рішення ще немає.
Реакція суспільства: обурення та заклики до справедливості
Ініціатива викликала значне обурення серед українців, зокрема серед жінок, які самостійно виховують дітей, поки їхні чоловіки захищають країну. Вони вважають таку пропозицію несправедливою, адже вона не враховує потреби сімей військовослужбовців. Багато хто закликає владу нарешті розробити механізм демобілізації для тих, хто вже тривалий час перебуває на фронті.
“Мій чоловік 5-й рік у війську. Зауважити хочу, що пішов він з початком війни добровільно, повернувшись з-за кордону. Вагітність — сама, і ось уже 10 місяців сама виховую вже двох дітей. Кажете, найскладніший період — перший рік? Ну, тут хоч ви праві! А коли будуть звільнення військових? Які потрібні підстави для таких, як він?!”
— Одна з українок, чий чоловік служить у війську.
“Я категорично проти такого законопроєкту. А ви подумали про військовослужбовців, у яких також народжуються діти? Про їхніх дружин, які місяцями й роками самі на руках виховують немовлят, без відпочинку, допомоги чоловіка й можливості просто побути сім’єю? Чому одним родинам дають можливість бути разом після народження дитини, а іншим — ні? Діти військових хіба менше потребують своїх татусів? Підтримувати сім’ї потрібно, але не створюючи ще більшої несправедливості для тих, хто захищає країну. Ганьба!”
— Ще один коментар, що висловлює занепокоєння.
Багато коментарів підкреслюють, що законопроєкт не поширюється на чинних військових, які також стикаються з народженням дітей під час служби. Люди ставлять запитання, чому військовослужбовців позбавляють права бути поруч з новонародженими дітьми, тоді як для інших чоловіків створюються винятки.
“Чому не для діючих військових? Чому мій чоловік на війні 5-й рік, а призивним — плодітеся та розмножайтеся? А я сама маю доглядати новонароджену дитину?”
— Запитання, що ставить наголос на проблемі.
Також лунають заклики до влади нарешті розробити чіткий механізм демобілізації для військових, які перебувають на фронті тривалий час, зокрема, ті, хто служить вже п’ять років.
Юридична оцінка та можливі наслідки
Юристка Діна Дрижакова вважає, що запропоноване розширення підстав для відстрочки від мобілізації може мати як позитивні демографічні наслідки, так і створити нові дискусії щодо справедливості.
“Якщо говорити з точки зору демографічного питання, так, звісно, це підтримання материнства, дитинства, в першу чергу те, що гарантується самою Конституцією. Але в такому ж випадку це буде чимось на кшталт певної дискримінації тих, хто, можливо, не може мати дітей.”
— Зауважила юристка.
Вона також наголосила, що подальше розширення відстрочок поставить питання про те, за рахунок яких категорій чоловіків поповнюватимуться Сили оборони. Існують побоювання, що це може призвести до внесення більш жорстких змін до законодавства у майбутньому.
Інші аспекти мобілізаційної політики
На тлі обговорення цього законопроєкту, згадуються й інші питання, пов’язані з мобілізацією. Зокрема, обговорюється можливість зниження мобілізаційного віку з 60 до 50-55 років, хоча остаточного рішення щодо цього ще немає. Водночас, заперечуються заяви про підготовку обов’язкової мобілізації жінок, підкреслюючи, що українки можуть долучатися до війська виключно добровільно.
Загалом, нова ініціатива щодо відстрочки від мобілізації для чоловіків з немовлятами виявила глибокі суспільні розбіжності та підкреслила потребу у більш збалансованому та справедливому підході до питань мобілізації та демобілізації в Україні.
