На початку повномасштабного вторгнення Росії Польща стала маяком підтримки для України, відчинивши свої двері мільйонам українців, які шукали притулку. Звичайні громадяни Польщі виявили безпрецедентне співчуття, надаючи свої домівки та ресурси. Влада Варшави також стала одним із найголосніших адвокатів Києва на міжнародній арені. Однак, як зазначає аналітик Матеуш Мадзиня у матеріалі для британського видання The Guardian, ця атмосфера солідарності виявилася тимчасовою. Сьогодні співчуття поступово змінюється втомою, а в деяких випадках навіть відкритою ворожістю.
Зміна громадської думки
Останні соціологічні опитування CBOS свідчать про значне охолодження настроїв. Вже 52% поляків виступають проти прийому нових біженців з України. Серед причин, які називають аналітики, значаться історичні суперечки, політика пам’яті, загальна втома від війни, а також активна російська дезінформація у соціальних мережах. Ця дезінформація часто підживлює ксенофобію та поширює міфи про “українських утриманців”.
Недооцінена суб’єктність українців
Водночас, The Guardian виділяє головний фактор, який, на думку видання, системно ігнорується політиками. Польща, як виявилося, не була готова до того, що українці, які приїхали як біженці, перестануть бути “безпорадними жертвами” і почнуть будувати власне життя та бізнес.
Польща не усвідомила, що українці — це не просто жертви Путіна, а люди з власною суб’єктністю. Як тільки з’явилася можливість, біженці залишили вітальні своїх господарів, орендували чи купили житло, відкрили власний бізнес та створили потужну спільноту, яка почала прямо конкурувати з місцевими жителями. Вони відмовилися бути пасивними отримувачами польської благодійності.
— The Guardian
Трансформація України та її наслідки
Український бізнес в Польщі почав стрімко розвиватися. Сама Україна також пройшла трансформацію: від пасивного отримувача гуманітарної допомоги вона перетворилася на експортера військових технологій та досвіду. Київ більше не потребує “посередників” чи “адвокатів” у Варшаві для переговорів з Вашингтоном чи Брюсселем.
Для майже моноетнічного польського суспільства така зміна парадигми виявилася складною. Уряд Дональда Туска, як і попередники, підживлював міф про “прометейську роль” Варшави у майбутньому України, але не підготував власне суспільство до сприйняття українців як повноправних учасників ринку та суспільного життя.
Застереження для Європи
Помилка Польщі, як підсумовує The Guardian, має стати застереженням для решти континенту. Україна, незалежно від подальшого перебігу подій, ставатиме дедалі ближчою до європейських економік. Українці стануть бізнес-конкурентами для французів і німців, так само, як це сталося в Польщі. Українські лідери приходитимуть до Брюсселя, Парижа та Берліна не по “безкоштовні патрони”, а за рівним голосом за столом переговорів, вибореним захистом континенту.
Поточна ситуація у відносинах
На тлі цих тенденцій, відносини між Києвом і Варшавою перебувають у глибокій кризі. У Польщі лунають заяви про недопущення України до ЄС, якщо вона не відмовиться від вшанування діячів ОУН та УПА. Це співпадає із зростанням актів агресії проти українців, які проживають на території Польщі.
Президент Володимир Зеленський подякував польському колезі Каролю Навроцькому за привітання з Днем Незалежності, але наголосив на прагненні розвивати відносини з Польщею, спираючись на взаємну повагу.
