Всеукраїнська асоціація ринку електронних сигарет (ВАРЕС) спільно з аналітичною компанією Pro-Consulting провела перше комплексне дослідження ринку електронних сигарет в Україні. Результати презентували під час пресконференції в УНІАН.
Зміна портрета споживача: середній вік — 30 років
Раніше електронні сигарети (вейпи) переважно асоціювалися з молоддю віком 18-22 роки. Однак, результати дослідження спростовують цей стереотип, показуючи, що середній вік користувача вейпів в Україні становить 30 років. Це свідчить про розширення аудиторії та зміну сприйняття цього продукту.
Еволюція куріння: від традиційних сигарет до вейпів
Важливим висновком дослідження є те, що 70% опитаних до початку використання електронних сигарет вже мали досвід куріння традиційних сигарет. Це підтверджує тенденцію, що електронні сигарети часто використовуються не як стартовий продукт для споживання нікотину, а як заміна або альтернатива для тих, хто вже має досвід куріння тютюнових виробів.
Типи електронних сигарет: домінування багаторазових пристроїв
Ринок електронних сигарет в Україні поділяється на одноразові та багаторазові пристрої. Дослідження показало чітке домінування другого сегмента: 82% споживачів використовують саме багаторазові електронні сигарети. Натомість, одноразові електронні сигарети користуються попитом лише у 18% споживачів.
Економічне значення багаторазових систем
З економічної точки зору, перевага багаторазових електронних сигарет є значущою. Саме цей сегмент формує найбільший потенціал надходжень податку на додану вартість (ПДВ). Водночас, відсутність окремого державного обліку для багаторазових електронних сигарет ускладнює точну оцінку обсягів їхньої реалізації та податкового потенціалу.
Канали реалізації: домінування офлайн-сегмента
Дослідження проаналізувало канали, через які споживачі найчастіше купують електронні сигарети. Результати вказують на сформований масштабний офлайн-ринок із високою фізичною доступністю продукції:
- Маркетплейси: 10%
- Сайти: 9%
- Telegram: 8%
- Instagram: 3%
Ці дані підкреслюють необхідність зосередження державної політики на легалізації, обліку та ефективному контролі фізичної роздрібної мережі як основного каналу реалізації продукції.
Вплив цінових змін та заборон на ринок
Будь-які зміни у вартості продукції або обмеження смакових уподобань можуть мати суттєві наслідки для ринку:
Реакція споживачів на зростання цін
73% споживачів у разі зростання цін шукатимуть дешевші пропозиції, скорочуватимуть споживання або переходитимуть на іншу продукцію. Лише 27% готові платити більше без зміни своєї поведінки. Таке зростання вартості продукції для споживача може створити додаткові стимули для переходу до нелегальних продавців, які вже значно представлені на ринку.
Наслідки для тіньового ринку
Наслідком зростання цін та стимулювання переходу до нелегальних продавців стане подальша тінізація ринку, скорочення частки легального сектору та, як результат, недоотримання державним бюджетом очікуваних податкових надходжень.
Виключення фруктових та солодких смаків
У разі виключення з продажу фруктових та солодких смаків, більшість споживачів не відмовляться від електронних сигарет. 43% споживачів шукатимуть альтернативні канали придбання, що вказує на високий ризик подальшого перетікання попиту до нелегального сектору.
Податкові надходження та потенціал детінізації
За словами представників ВАРЕС, навіть невеликий легальний сегмент ринку електронних сигарет вже формує значні офіційні надходження до бюджету. Наприклад, компанії-члени ВАРЕС у 2025 році та першому півріччі 2026 року сплатили 176,62 млн грн податків та інших обов’язкових платежів. Для порівняння, акцизні надходження від рідин для електронних сигарет по всьому ринку за цей самий період становили 176,96 млн грн. Це свідчить про значну частку ринку, що перебуває в тіні (понад 93%).
Щоб розширити цей сегмент, регулювання має спиратися на реальні дані про ринок і поведінку споживача — саме для цього ми ініціювали дослідження Pro-Consulting. За нашими розрахунками, детінізація та врегулювання обігу нікотину можуть забезпечити бюджету 4 млрд грн уже протягом першого року та суттєво скоротити частку нелегального ринку.
— зазначив представник ВАРЕС (ініціатора дослідження).
Для розширення легального сегмента та збільшення податкових надходжень, регулювання має базуватися на реальних даних про ринок та поведінку споживачів. Детінізація та врегулювання обігу нікотину, за розрахунками, можуть принести бюджету 4 млрд грн вже протягом першого року та суттєво скоротити частку нелегального ринку.
