Напружені Дебати у Вроцлаві: Міська Рада Розглядає Резолюцію Проти Ксенофобії
У середу, 12 червня, міська рада Вроцлава стала ареною бурхливих дебатів під час голосування за резолюцію, спрямовану на протидію насильству на ксенофобському ґрунті. Ця ініціатива, покликана захистити іноземців, зокрема українців, від зростаючої хвилі агресії, спричинила гостру суперечку між представниками польських політичних партій.
«Право і Справедливість» (PiS) вимагає внесення змін
Депутати від партії «Право і справедливість» (PiS) виступили рішуче проти початкового тексту резолюції. Вони намагалися проштовхнути власні поправки, однією з яких був заклик до уряду щодо відправки українських призовників на батьківщину. Ця пропозиція викликала значний резонанс та обурення серед інших представників ради.
Підґрунтя для резолюції: зростання агресії та насильства
Причиною для розробки документа, підготовленого фракцією «Lewica Naprzód», стала серія резонансних інцидентів, що сталися у Вроцлаві. У своїй заяві міськрада засудила зростання агресії, мови ворожнечі та насильства за національною ознакою. Важливо, що резолюція наголосила на неприйнятності будь-яких проявів насильства, «незалежно від національності нападника та жертви».
Документ чітко заявляє: «Кожен, хто обрав Вроцлав своїм домом і місцем для життя, є тут бажаним гостем, незалежно від національності».
Конкретні випадки, що спонукали до дій
У тексті резолюції прямо згадуються останні гучні події у Вроцлаві, серед яких: груповий напад трьох чоловіків на українську пару та випадок, коли полька отримала поранення ножем від громадянина України. Під час обговорень також згадали нещодавню атаку з пляшкою на білоруського таксиста.
Позиції політичних фракцій
Під час засідання фракція «Громадянська коаліція» запропонувала лише стилістичні правки до документа. Натомість представники PiS висунули принципові вимоги.
Вони наполягали на вилученні з тексту будь-яких звинувачень вроцлавської громади та поляків загалом у ксенофобії чи агресії. Крім того, PiS запропонувала додати звернення до Сейму та уряду з вимогою «терміново врегулювати статус громадян України призовного віку», які перебувають у Польщі без дійсних дозволів, «так, аби вони могли повернутися на батьківщину та розпочати службу».
«Плювок в обличчя Польщі»: критика з боку PiS
Під час представлення своєї версії поправок депутат від PiS Славомір Шмігельський виступив з гострою критикою на адресу України та авторів ініціативи. Він нагадав про масштабну допомогу, яку Польща надала Україні, і заявив:
А що ми отримали натомість? Величезну невдячність. Президент Зеленський називає одну з військових частин на честь героїв УПА. Ми вважаємо, що це плювок в обличчя Польщі та полякам.
— Славомір Шмігельський
Шмігельський також звинуватив лівих у розколі суспільства та висловився за ухвалення закону «Стоп бандеризму».
Реакція на заяви Шмігельського
Заяви Шмігельського викликали обурення в залі. Члени ради почали масово брати слово ще до офіційного відкриття дебатів. Віцепрезидент міста від лівих Ришард Кесслер різко відреагував:
Ми виставляємо наше місто та країну у смішне становище такими жахливими словами. Ми накоїли галасу, і нам буде соромно за себе перед усіма у світі.
— Ришард Кесслер
Захист резолюції та її ухвалення
На захист резолюції виступив депутат від «Lewica Naprzód» Роберт Суліговський. Він заявив, що не слід перекладати провину з тих, хто коїть злочини, на українців у Вроцлаві, які потребують підтримки та прагнуть почуватися як удома.
Попри те, що не всі охочі встигли висловитися, дискусію було достроково припинено. У результаті голосування резолюцію ухвалили 24 голосами «за». Проти проголосував лише Славомір Шмігельський. Ще шестеро депутатів не взяли участі у голосуванні, оскільки багато з них залишили засідання.
Економічний внесок українців у Польщі
Варто зазначити, що, за даними Міністерства закордонних справ Польщі за 2024 рік, українці в країні демонструють високий рівень економічної активності, а їхній рівень зайнятості сягнув 78%. Окрім цього, присутність громадян України забезпечила додаткове зростання польського ВВП на 2,7% у 2024 році. У МЗС Польщі підкреслюють, що українці не лише знаходять безпеку, а й створюють власний бізнес, впроваджують інновації та спільно будують сильніше майбутнє.
