Масштабна повінь, що сталася 26 серпня на кордоні між Непалом та Китайським Тибетом, спричинила жахливу стихію, яка накрила людей водою, багнюкою та камінням. Досі залишається невідомою доля 56 українців, які перебували в зоні лиха. Однак, деякі з них мали бути там, але з різних причин уникнули трагедії в останній момент.
Зниклі безвісти та історії порятунку
За даними Міністерства закордонних справ, зниклими вважаються дві групи українців, одна з яких налічувала до 50 осіб, а також ще одна громадянка України, яка була у складі іноземної делегації. Серед зниклих — блогер Стас Арсонов, який незадовго до катастрофи опублікував відео з першого дня свого походу до священної гори Кайлас.
Катастрофа мала вигляд раптового селевого потоку з води, ґрунту та каміння, який умить знищував будинки, інфраструктуру та цілі населені пункти. Однак, для київського стоматолога Сергія Прожейка відмова від подорожі стала справжнім порятунком. Його прізвище спочатку опинилося серед розшукуваних, але він зміг довести, що не був у зоні лиха.
Я був у списках зниклих безвісти, тому що вже на якомусь етапі моє прізвище фігурувало в списках на візу, я так розумію, чи там десь в організаторських якихось чатах, групах. І мені довелося навіть писати лист офіційний на пошту, я відправляв в Непал, в непальську поліцію, для того, щоб мене виключили зі списків розшукуваних.
— Сергій Прожейко
Лікар готувався до поїздки близько місяця, але напередодні подання документів піддався вмовлянням дружини та власним побоюванням. Він згадує: “Я написав організаторам, мене спитали, чому я не їду, яка причина, бо я з тими, хто збирав групу, в дуже гарних стосунках. І я написав фразу, що я боюся не викарабкатися. Я прямо це заскрінив, і коли я це згадав і подивився, я знову жахнувся, наскільки ця фраза в той момент, 1,5 місяця тому чи скільки, я відмовився, як вона зараз має значення”.
Відмова у в’їзді як порятунок
Іншій учасниці ретриту, інвесторці та коучу Анні Коваленко, врятувало життя рішення візових органів. Трьом людям із групи, включно з нею, відмовили у в’їзді до Тибету. Анна чекала колег у готелі Катманду, і зв’язок із ними перервався саме під час проходження прикордонного контролю на зворотному шляху.
Вони зі мною зв’язувалися дорогою. Якраз були на кордоні. Це були наші останні переписки. Вони записували мені відеокружечки. Я бачила, де вони, як вони. Щасливі, мали гарний вигляд. І просили там у дівчинки на день народження замовити великий торт, замовити квіти, купити подарунки для двох дівчат. Ну, тобто, ми взагалі не могли таке уявити. І воно таке дуже швидко було, фатальне.
— Анна Коваленко
Трагедія сталася саме в момент перетину кордону. Велетенська маса з багнюки та каміння вщент накрила прикордонний пункт. Загалом по обидва боки кордону зниклими вважаються понад три тисячі осіб.
Причини стихії та пошуково-рятувальна операція
Масштабну катастрофу спричинив гігантський шмат льодовика, який викликав потужний зсув ґрунту, лавину та зруйнував гідроелектростанції й вежі зв’язку. Руйнівний потік багнюки зі швидкістю понад 100 км/год повністю зніс прикордонні будівлі, інфраструктуру та дороги. Масове скупчення людей на кордоні було зумовлене паломництвом до священної гори Кайлас у рідкісний «рік вогняного коня».
Науковці пояснюють стихію наслідками глобального потепління та прискореним таненням льодовиків. В районі катастрофи триває масштабна пошуково-рятувальна операція за участю армії, важкої техніки та понад 15 гелікоптерів. Проте евакуація ускладнена важкими умовами, а високий ризик прориву ще однієї природної дамби загрожує повторним сходженням мільйонів кубометрів води.
Наразі українців немає ані в офіційних списках загиблих, ані серед поранених, проте зв’язок із регіоном повністю відсутній. Попри зруйновану митницю та високу небезпеку, осінні туристичні тури до Тибету поки офіційно не скасовують.
