Новий випуск YouTube-шоу Дениса Бойка запрошує до перегляду легендарного гравця і тренера київського “Динамо” Олексія Михайличенка.
На YouTube-каналі Дениса Бойка вийшла перша частина подкасту з Олексієм Михайличенком, який здобув три чемпіонства у різних країнах і був за крок до “Золотого м’яча”. Цей випуск присвячений його тренерській кар’єрі.
“Ти розумієш, що не будеш заробляти як раніше?”: початок тренерства
Ігрова кар’єра Олексія Михайличенка завершилася у 1996 році. Одразу після повернення до Києва він отримав пропозицію від Валерія Лобановського тренувати “Динамо”. Однак, місце у тренерському штабі знайшлося лише через 4 місяці, тому Михайличенко розпочав тренерську діяльність у березні 1997 року.
Він зізнається, що одразу бачив себе у цій ролі і не хотів залишати футбол. “Коли ти проживаєш життя у футболі, відпочити місяць-півтора це нормально, а потім ти вже не знаєш… Коли сидиш вдома день, другий, третій, це дуже важко. Ми навчилися відпочивати за один день”, – ділиться він.
Після смерті Валерія Лобановського
У 2002 році, після смерті Валерія Лобановського, Олексій Михайличенко став головним тренером “Динамо”. Йому тоді було 39 років.
“Для мене “Динамо” Київ” — це не просто команда, це моя батьківщина й родина. Я розумів, що планка дуже висока, але це треба робити. Коли я прийшов уперше на тренування як головний тренер, став біля того крісла, де сидів Лобановський, і сказав: “Ви навіть не розумієте, як мені тяжко, але в це крісло повинен хтось сісти””, – згадує Михайличенко.
“Він жив на 12-му, я на 10-му поверсі”: про дружбу й наставництво Лобановського
Олексій Михайличенко вперше познайомився з Валерієм Лобановським у 18-річному віці після закінчення дитячої школи. Він згадує, що спочатку йому було незвично дивитися на тренера.
“Коли я побачив цю глибу перед собою, я боявся підняти очі і подивитися на нього, це було одне. І потім працювати з ним як футболіст, пройти поруч цей шлях (5 років у “Динамо” на посаді тренера) це зовсім інше. Він весь час мінявся. Той Лобановський, який був 1975 року, 1986-го й 1999-го різний, дуже різний. Але залишалася мета, підхід, професіоналізм”, – каже Михайличенко.
Саме Лобановський та його помічник Анатолій Пузач допомогли йому стати тренером. Михайличенко цінує поради, які засвоїв у той час: бути непередбачуваним, дивитися у завтрашній день, прибирати сильні сторони суперника і нав’язувати свої.
Також він пригадав трагічний матч у Запоріжжі 2002 року, після якого Валерій Лобановський пішов з життя. “Коли це сталося, ми вірили, що все буде гаразд. Але коли його не стало, футбол відійшов на другий план. У мене це в житті було двічі — один раз з Лобановським, другий раз, коли я полетів у Лондон дивитися якогось гравця і мені зателефонував Шовковський, що Андрія Михайловича Баля немає. Я не міг дивитися футбол, я просто пішов зі стадіону”.
Два звільнення з “Динамо”, одне — через пошту
У серпні 2004 року, після першого матчу Ліги чемпіонів УЄФА 2004/2005 проти “Трабзонспора”, який “Динамо” програло з рахунком 1:2, Олексія Михайличенка несподівано звільнили з посади головного тренера.
“Я, мабуть, тиждень ні з ким не спілкувався. Було дуже боляче тому, що ті збори, які ми зробили, пройшли чудово. Я розумів, що команда буде додавати від матчу до матчу. Але рішення було ухвалено, тож потім прийшов Сабо і створив “диво””, – розповідає Михайличенко.
Президент ФК “Динамо” Ігор Суркіс стверджував, що рішення про звільнення було емоційним, але з тренером це питання ніколи не обговорювали.
“Повертатися назад немає сенсу. Якщо ти будеш весь час згадувати м’яч, який не повинен був пропустити і пропустив, ти пропустиш його і в наступній грі. Воно тебе з’їсть. Ще Васильович (Лобановський) казав, що поразки треба забувати швидко. А перемоги ще швидше”.
Пізніше Олексій Михайличенко тренував молодіжну збірну України та національну збірну, а згодом повернувся до “Динамо”. Спочатку він обіймав посаду спортивного директора, а потім, вдруге, став головним тренером. Ця робота тривала з 2019 по 2020 рік.
Друге звільнення Михайличенка з “Динамо” також було незвичним. Після того, як команда посіла друге місце в чемпіонаті України у липні 2020 року, головному тренеру повідомили про звільнення електронною поштою.
Найяскравіші моменти тренерської кар’єри
У подкасті обговорили найяскравіші моменти тренерської кар’єри Олексія Михайличенка, зокрема, плей-оф з Грецією за вихід на чемпіонат світу 2010 року, який Україна програла з рахунком 0:1.
“Я дуже не хотів грати (на стадіоні) в Донецьку, я хотів грати у Львові й Дніпрі, може в Харкові. Це був самий нефартовий стадіон для збірної України. Ні разу не виграли”, – ділиться Михайличенко.
За підсумками матчу національна збірна не потрапила на ЧС-2010. Тренер поділився своїми роздумами: “Я як гравець не зміг зіграти на чемпіонаті світу тому, що в останньому контрольному матчі у мене вилетіло плече 1990 року. Я дуже сподівався, що побачу цей форум як тренер”.
Крім того, Михайличенко розповів про перше чемпіонство “Шахтаря”, роботу з легіонерами, внутрішню кухню молодіжної збірної та свої думки щодо написання власної книги.
Додатково, в подкасті згадується про будівництво підземних сховищ пального, розмір виплат, який залежатиме від кількості заявників (близько 100 млн осіб потенційно мають право на гроші). Також згадується про зірку фільму “Сам удома”, який підтримав свою кохану на презентації серіалу, де вона зіграла. На той момент коханкою Олексія Суровцева була його нинішня дружина.
Більше дивіться в подкасті на YouTube-каналі проєкту від 1+1 media, ведучим якого є ексголкіпер збірної України Денис Бойко. Гостями шоу вже були Ігор Шуховцев, Євген Селін, Микола Павлов та інші. Нові випуски виходять щотижня.
