Російська Федерація активно розбудовує військову інфраструктуру на тимчасово окупованому півострові Крим. Особливу увагу привертає поява спеціалізованих баз для безекіпажних катерів (БЕК), що свідчить про посилення атак на українські міста та цивільне судноплавство в Чорному морі.
Розвиток “Дронових Аеропортів”
Супутникові знімки узбережжя озера Донузлав, розташованого поблизу селища Новоозерне, виявили споруди, що мають вигляд укріплених елінгів. Загалом OSINT-дослідник H I Sutton зафіксував щонайменше 21 подібний об’єкт. Ці споруди викопуються у береговій лінії, посилюються піщаними насипами та маскуються сітками зверху. До кожного такого укриття підведені ґрунтові шляхи для логістики та підвезення персоналу. Всередині елінгів безекіпажні катери спускаються на воду, обслуговуються та утримуються в бойовій готовності.
Ймовірно, поряд із цими захищеними позиціями розташована додаткова інфраструктура, така як складські приміщення, ремонтні майстерні та командно-антенні комплекси зв’язку.
Мета та Можливості Нових Баз
Окупанти планують використовувати ці бази для ударів по прибережних регіонах України, зокрема по Одеській та Миколаївській областях. Також ці об’єкти можуть бути задіяні для атак на цивільне судноплавство в Чорному морі. Аналітики зазначають, що створення такої інфраструктури свідчить про підготовку противника до випробувань та майбутнього розгортання цього класу озброєнь.
Наразі ми не фіксуємо активного бойового застосування безекіпажних катерів з боку ЗС РФ. Проте створення такої інфраструктури свідчить, що противник, імовірно, перебуває на етапі випробувань і готує базу під майбутнє розгортання цього класу засобів.
— Аналітики «КіберБорошна»
Історія Розвитку та Сучасні Виклики
Росія розпочала розвиток безекіпажних катерів ще у 2022 році, як відповідь на успішні операції Сил оборони України. Тривалий час головним гальмом для ворога була відсутність повноцінного аналога системи Starlink. Однак, з 2025 року почастішали випадки фіксації та застосування російських БЕК.
Попри те, що російські зразки суттєво поступаються українським за технологічністю та ключовими характеристиками, вони становлять реальну небезпеку для прибережної інфраструктури та цивільних суден. Нейтралізація таких дроно-портів є складним завданням через розосередженість та захищеність об’єктів.
Відповідь України
Силами оборони України вже давно готувалися до подібної загрози. Планується протидіяти за допомогою українських безекіпажних катерів, модифікованих під завдання перехоплення. Служба безпеки України (СБУ) розпочала підготовку до протидії ворожим дроно-портам та катерам ще у 2024 році. Минулого року було презентовано оновлений БЕК Sea Baby.
Ширший Контекст: Реактивні Дрони та Енергетична Безпека
На тлі цих подій, варто згадати про інші військові розробки Росії. Зокрема, країна-агресорка знайшла спосіб обійти санкції та придбати обладнання для 3D-друку турбін, що дозволило знизити вартість виготовлення реактивних дронів до 50–70 тис. доларів за одиницю. Висока швидкість цих безпілотників ускладнює роботу української ППО, яка наразі збиває лише 30% таких апаратів. Реактивні БпЛА вже уражають цілі, недосяжні раніше для балістики.
Також спостерігається збільшення виробництва балістичних ракет РФ до 100 одиниць на місяць, тоді як постачання перехоплювачів для України скорочується.
Ці нові загрози створюють серйозні виклики перед опалювальним сезоном. Україна прискорює підготовку енергетичної інфраструктури, укріплюючи об’єкти та накопичуючи ресурси. Проте, повністю захистити великі теплоелектроцентралі, особливо в Києві, через їхні розміри та ризик концентрованих балістичних ударів, неможливо. Пошкодження енергосистеми може призвести до масштабних перебоїв зі світлом, водою та теплом у столиці, а також у таких містах, як Одеса та Кривий Ріг.
