Масштабна спецоперація Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) під кодовою назвою «Карфаген» викрила схему, яка діяла під прикриттям Офісу Генерального прокурора (ОГП). Високопосадовці роками системно “кришували” мережу шахрайських колцентрів, відмивали мільйонні статки та придбали елітну нерухомість, дорогі автомобілі та предмети розкоші.
Викриття злочинного угруповання
Детективи НАБУ та САП провели масштабні заходи в межах спецоперації «Карфаген» з викриття злочинного угруповання, яке діяло на базі Офісу Генерального прокурора. За даними слідства, посадовці не лише гарантували недоторканність мережі аферистських колцентрів, але й легалізовували мільйонні тіньові доходи.
За інформацією антикорупційних органів, це угруповання влітку 2025 року організував і очолив посадовець одного з підрозділів ОГП. До злочинної діяльності він залучив як своїх колег, так і цивільних спільників. За “кришування” шахрайських колцентрів (“офісів”) учасники отримували хабарі.
Згідно з матеріалами розслідування, злочинні доходи легалізовувалися через придбання нерухомості, ювелірних виробів та автомобілів на понад 20 млн грн. Ще щонайменше 12 млн грн було оформлено на підставних осіб, зокрема придбано житло біля Карпат. Понад 10 млн грн розподілили по рахунках родичів під виглядом бізнес-прибутків.
Наразі офіційно оголошено про п’ятьох підозрюваних, яким інкримінують створення злочинної організації та відмивання коштів (ст. 255 і ст. 209 КК України). Слідство триває.
“Канцлер”: головний фігурант схеми
За даними слідства, у серпні 2025 року посаду заступника начальника департаменту ОГП отримав фігурант на прізвисько «Канцлер». Як підкреслили в НАБУ, зв’язки з керівництвом та відчуття безкарності дозволили йому взяти під контроль тіньовий ринок шахрайських колцентрів.
Детективи зазначають, що посадовець контактував із розшукуваними кіберзлочинцями та намагався зосередити в своїх руках всі відповідні кримінальні справи. У липні 2026 року, через міжнародний тиск, він створював лише імітацію розслідувань, отримуючи відсотки від колцентрів, фінансових структур та обмінників за “кришування”.
Його головна мета — гроші.
— «Канцлер» (за розшифровкою плівок НАБУ)
Незаконне збагачення посадовця тривало роками: майно активно скуповувалося ще з 2021 року під час роботи в кіберполіції, а також у 2023–2024 роках за часів роботи заступником голови Одеської ОДА. Активи оформлювали на близьких осіб, а згодом — і на родичів фігурантки «Музи».
«Канцлер» будував свій вплив на тіньових виплатах, хабарях та платних “послугах”. Він просував довірених людей та родичів на керівні пости в обласних прокуратурах, залучаючи до кадрових питань навіть сім’ю. Його реальні можливості значно перевищували офіційні: він міг тиснути через поліцію Одещини на боржників, вирішувати власні справи через прокурорів та впливати на неофіційні доходи керівництва податкової.
Видання «Українська правда», посилаючись на джерела, повідомило, що «Канцлер» — це заступник начальника департаменту міжнародно-правового співробітництва ОГП Сергій Кропива. Його затримали увечері 4 вересня.
42-річний Сергій Кропива два роки обіймає посаду заступника начальника департаменту міжнародного співробітництва Офісу Генерального прокурора. За інформацією видання «Главком», він два роки поспіль декларував високі пенсійні виплати: у 2024 році – 165,2 тис. грн, а у 2025 році – 283,3 тис. грн.
Сергій Кропива офіційно одружений із Іриною Кропивою, яка займається ресторанним бізнесом (ФОП). ЗМІ зазначають, що попри відсутність реального бізнесу, її “підприємницькі” доходи щороку становили мільйони гривень. У деклараціях зазначалися кошти, які вона перераховувала “сама собі”, та фінансова допомога від свекрухи. У 2022 році ці суми сягнули майже 5 млн грн, у наступні роки перевищували 5–6,5 млн, а у 2025-му досягли понад 6,58–6,59 млн грн (близько 549 тисяч гривень щомісяця).
Під час засідання Вищого антикорупційного суду прокурор САП заявив, що Кропива міг бути близькою довіреною особою генпрокурора Руслана Кравченка. Детективи зафіксували деталі їхнього спілкування та подальші дії підозрюваного. За даними слідства, Кропива контролював ремонт у будинку генпрокурора, допомагав із візою до США для дружини Кравченка та організовував його день народження в Мадриді.
Обвинувачення вважає це доказом неформальних дружніх стосунків і особливого статусу посадовця. 6 вересня Вищий антикорупційний суд обрав Сергію Кропиві запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Альтернативою арешту визначили заставу у 120 млн грн.
“Муза”: молода фігурантка з елітним життям
У матеріалах НАБУ та САП щодо справи «Карфаген» згадується фігурантка під псевдо «Муза». За даними журналістів, за цим ім’ям ховається 24-річна жителька Одеси Єлизавета Івахненко. Слідство стверджує, що дівчина мала тісні стосунки з Сергієм Кропивою.
Її професійний шлях розпочався у сфері кібербезпеки: вже у 22 роки вона обійняла посаду заступниці декана відповідного факультету в Одеській юридичній академії. Публічні шляхи Івахненко та Кропиви перетиналися ще у травні 2025 року, коли він обіймав посаду заступника голови Одеської ОВА, а вона представляла виш на форумі. Наприкінці липня того ж року дівчина зареєструвала ФОП у галузі права.
Дані з відкритих джерел, соцмереж та матеріалів розслідування НАБУ свідчать про її елітне життя. На оприлюднених плівках «Муза» та «Канцлер» обговорюють коштовні предмети розкоші й майно. У суді прокурор зазначив, що дівчина отримувала дорогі подарунки, серед яких годинник Audemars Piguet за близько 60 тисяч доларів, брендові речі, елітне авто Porsche, нерухомість та ювелірні вироби.
Обвинувачення стверджує: після телефонного дзвінка очільника Одеської ОВА Олега Кіпера, фігуранти терміново радилися щодо вилучення певних дописів і фото з Instagram-сторінки Івахненко.
Вищий антикорупційний суд відправив Івахненко під варту, визначивши альтернативу у вигляді застави у 20 млн грн.
Водій Кропиви: “Камрад”
7 вересня Вищий антикорупційний суд обрав запобіжний захід водію Сергія Кропиви — Сергію Куцому. Суд призначив йому заставу у 3 млн грн, хоча прокурор вимагав тримання під вартою або 20 млн грн застави. Прокурор наголошував, що Куций щодня виконував доручення Кропиви та повністю усвідомлював свої дії.
«Куций обізнаний про коло спілкування Кропиви, був у курсі його життєдіяльності. Щодо знищення доказів, є розмова про деталізовані заходи забезпечення, зокрема про кібербезпеку та захист телефонів. Говорили, зокрема, про дистанційне очищення телефону. Щодо впливу на свідків, то є розмова про підготовку дружини та матері (Куцого)», — розповів прокурор.
За версією слідства, Куций, якого пов’язують із псевдонімом «Камрад» на плівках НАБУ, причетний до участі у злочинній організації та легалізації майна, отриманого злочинним шляхом. Правоохоронці стверджують, що з жовтня 2025 року по вересень 2026-го він був учасником злочинної організації, яка забезпечувала роботу мережі шахрайських колцентрів. Він регулярно отримував і передавав гроші від колцентрів, які згодом виводили через ФОПи. Адвокати Куцого заперечують докази його причетності до хабарів чи «кришування».
Реакція Генпрокурора
Генпрокурор Руслан Кравченко заперечив свою причетність до отримання або легалізації коштів від незаконних колцентрів. У заяві, оприлюдненій 6 вересня, він наголосив, що не давав вказівок сприяти роботі таких структур і не використовував для цього свої повноваження.
Він пояснив обставини ремонту будинку та оформлення візи для дружини. За його словами, будинок площею 280 квадратних метрів його сім’я обрала ще взимку, однак перед переїздом він потребував додаткових робіт і налаштування обладнання. «До будинку ми переїхали 1 травня 2026 року», — повідомив генпрокурор. Він також наголосив, що його постійне місце проживання буде задеклароване відповідно до вимог законодавства.
Коментуючи інформацію щодо американської візи для своєї дружини, Кравченко наголосив, що вона самостійно займалася підготовкою необхідних документів.
7 вересня генеральний прокурор заявив, що піде у відставку лише в разі відповідного звернення від безпосередніх колег, президента Володимира Зеленського або Верховної Ради.
Є законні процедури. Я не тримаюся за посаду і не буду триматися ніколи. Це рішення команди, президента або Верховної Ради. Мого рішення такого на цю хвилину немає.
— Руслан Кравченко
Спростування щодо фальсифікації доказів
У Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі спростували закиди щодо фальсифікації доказів і підтвердили, що знімок сейфа з готівкою дійсно зроблено в межах справи «Карфаген». Про це повідомив прокурор САП Микола Карась.
Приводом для роз’яснень стала заява адвоката, який стверджував, нібито це фото взяли з іншої справи. У САП наголосили, що кадр вилучених грошей є справжнім і стосується справи «Карфагену», однак сам сейф розташовувався не в Офісі Генерального прокурора.
Ні НАБУ, ні САП не писали, що кошти були знайдені в приміщенні ОГП, але ці грошові кошти стосуються цієї спецоперації.
— Микола Карась, прокурор САП
Інші деталі щодо вилучених коштів поки зберігають у таємниці, адже досудове розслідування триває.
