Після візиту спеціальних посланців Дональда Трампа до Києва, Росія відновила інтенсивні ракетні та дронові атаки по всій Україні, включно зі столицею. Ці дії викликають питання щодо реальних намірів Кремля та можливості досягнення припинення вогню.
Тло переговорів: атаки та політичні амбіції
У ніч на вівторок, 8 вересня, Україна зазнала масованих обстрілів із використанням різноманітної зброї, зокрема «шахедів», ракет «Онікс», «Іскандер» та північнокорейських KN-23. Атаки дронами тривали й вдень. У Києві зафіксовано 25 постраждалих та п’ять загиблих. Примітно, що адміністрація США не висловила засудження цих ударів. Навіть під час телефонної розмови з Володимиром Путіним 8 вересня, Дональд Трамп не згадав про російські бомбардування українських міст.
Подібно до минулого року, президент США та його переговірники, схоже, погоджуються з Путіним щодо відновлення переговорів без попереднього встановлення режиму припинення вогню. Як заявив Володимир Зеленський в інтерв’ю виданню Axios, росіяни нібито виявили готовність до переговорів. Саме таке послання, за повідомленнями, привезли з Москви до Києва Стів Віткофф та Джаред Кушнер.
Експерти припускають, що ескалація, зокрема безперервні нальоти ракет і «шахедів», може бути пов’язана з виборами до Держдуми Росії, запланованими на 18-20 вересня. Згідно з інформацією Le Figaro з посиланням на Єлисейський палац, після цих виборів Росія може бути готова відновити переговори. Йдеться про тристоронній формат США-Україна-Росія, який існував до лютого, але з якого Москва вийшла, коли увага Америки змістилася на війну з Іраном.
Мирний план Віткоффа-Кушнера: деталі та реакція
За інформацією Financial Times, Стів Віткофф та Джаред Кушнер передали до Києва оновлені версії попередніх мирних пропозицій, де ключовим питанням залишається Донбас. Володимир Зеленський підтвердив, що посланці Трампа озвучили конструктивні ініціативи, на які Україна готує відповідь. Український президент висловив надію на актуалізацію та реалізацію цих пропозицій, зазначивши, що процес рухається до тристороннього формату.
«Далі ми всі будемо готувати і наближати тристоронню зустріч України, Росії і Америки, якщо всі сторони погодяться. Також ми хочемо зробити це восени. Якщо вийде у вересні, то прекрасно. Чим раніше, тим краще», — заявив Зеленський. Він також зазначив, що зустріч може відбутися в Еміратах, Швейцарії чи Туреччині.
Серед основних тем, що плануються до обговорення, називаються енергетика, експорт зерна та обмін полоненими.
Суперечливі заяви з Кремля
Водночас з Кремля лунають суперечливі сигнали. Прессекретар Путіна Дмитро Пєсков 8 вересня заявив про нібито бажання та готовність Росії до «мирного врегулювання» війни та сподівання на «певні зрушення». Однак того ж дня очільник МЗС РФ Сергій Лавров заявив про відсутність переговорів щодо завершення війни та знову висловив погрози на адресу Заходу.
Зустріч президентів та вибори до Держдуми
Володимир Зеленський також висловив сподівання на зустріч з президентом США Дональдом Трампом у другій половині вересня, ймовірно, під час Генасамблеї ООН у Нью-Йорку. Однак, 24 вересня запланований візит лідера Китаю Сі Цзіньпіна до Вашингтона для переговорів з Трампом. Точна дата зустрічі американського та українського президентів залишається невизначеною. Важливо, що обидві ці потенційні зустрічі відбудуться після виборів до Держдуми РФ. Українські посадовці припускають, що після виборів риторика Кремля може змінитися.
Економічні проблеми Росії та санкції
Незважаючи на те, що Росія, за оцінками ГУР Міноборони, має ресурси для продовження війни до 2027-2028 років, вона стикається з величезними економічними проблемами. Попри це, Кремль зацікавлений у послабленні санкційного режиму.
Візит Віткоффа і Кушнера до Києва також включав представників Мінфіну США, зокрема в.о. керівника санкційного департаменту Джина Ланге. The Wall Street Journal відзначає, як українські удари руйнують російську економіку:
- Ціни на бензин у РФ зросли на 19% з початку 2026 року.
- У серпні переробка нафти російськими НПЗ впала на 30%.
- Морський експорт російської сирої нафти з портів Чорного моря знизився на понад 60%.
- Експорт російської пшениці в серпні впав більш ніж на 50% порівняно з попереднім роком, досягнувши найнижчого рівня з 2010 року.
- Знищення логістичних центрів російських маркетплейсів призвело до збитків понад $20 млрд.
Заяви Лаврова про невигідність для Росії припинення вогню чи повернення до «зернової угоди» розцінюються як блеф та спроба підвищити ставки. Варто нагадати, що у 2022 році за посередництва Туреччини та ООН було створено гуманітарний морський коридор для торговельних суден. У серпні Туреччина та Україна пропонували одночасне припинення атак на кораблі в Чорному морі, проте Росія висунула умову про припинення Україною ударів по російській енергетичній інфраструктурі, порушуючи принцип взаємності.
Потреба Путіна в Трампі та політичні ставки
Володимир Зеленський припустив, що «Путін потребує Трампа й не хоче його роздратувати». Навіть якщо Путін не зацікавлений у деескалації, Вашингтон може чинити на нього тиск, щоб досягти цього до проміжних виборів до Конгресу США на початку листопада. Війна проти Ірану суттєво вплинула на рейтинги Трампа та Республіканської партії. Зростання цін на пальне в США, яке є традиційним індикатором для американського виборця, посилює тиск на адміністрацію Трампа.
США не можуть ані виграти, ані завершити війну проти Ірану. Тому американська адміністрація прагне досягти успіху у врегулюванні російсько-української війни. Питання, чи зробить Путін такий «подарунок» Трампу.
Росія та Китай підтримують Іран. Навесні, коли Іран завдавав ударів по американських військових об’єктах, Москва надавала Тегерану розвіддані. Тоді Кремль пропонував Вашингтону угоду: Росія зупиняє надання розвідданих Ірану в обмін на припинення США надання Україні розвідданих для ударів по території РФ. Адміністрація Трампа тоді відмовила, але питання, можливо, залишається актуальним.
Таким чином, на відміну від проблем з експортом нафти та зерна, де Росія може погодитися на припинення ударів, у будь-яких інших питаннях Кремль може пропонувати Вашингтону пакетні домовленості.
Територіальні претензії як головна перешкода
Американські спецпредставники, незалежно від того, який мирний план вони представляють, мають усвідомлювати, що Путін пов’язуватиме будь-які подальші переговори зі своїми територіальними претензіями. Саме це стало причиною глухого кута попередніх тристоронніх переговорів.
Раніше США пов’язували надання Україні гарантій безпеки з виходом Сил оборони України з Донбасу. Керівник Офісу президента Кирило Буданов згадував, що до лютого розглядалися ідеї щодо Донбасу, які включали передачу території приватним військовим підрядникам, дозвіл на управління Радою миру пана Трампа або створення спільних цивільних адміністрацій України та Росії. Москва, ймовірно, відкинула ці пропозиції.
Кремль постійно наголошує на вимогах, озвучених Путіним у червні 2024 року. Ці вимоги включають:
- Вихід Сил оборони України з Луганської, Донецької, Херсонської та Запорізької областей (які Путін незаконно включив до російської конституції).
- Міжнародне визнання окупованих українських територій частиною РФ.
- Відмова України від вступу до НАТО.
- Закріплення за Україною нейтрального, позаблокового та без’ядерного статусу.
- Обмеження чисельності ЗСУ.
