Після заяви канцлера Німеччини Фрідріха Мерца та українського президента Володимира Зеленського щодо можливих обмежень на виїзд чоловіків призовного віку з України, юристи, які спеціалізуються на міжнародному праві, прокоментували ситуацію. Вони окреслили кілька потенційних сценаріїв, за яких українських чоловіків можуть примусово повернути додому.
За яких умов можлива депортація?
Як зазначає адвокат, заступник голови комітету з питань захисту прав людини Національної асоціації адвокатів України Сергій Старенький, примусово депортовані можуть бути ті особи, які порушили закони країни перебування або скоїли кримінальний злочин.
“Всі громадяни, які перебувають за кордоном на законних підставах, котрі мають або тимчасовий захист, або інші підстави — їх не депортують,” – пояснює Старенький.
Однак, ситуація може змінитися, якщо в Україні буде ухвалено законодавство, що зобов’язує військовозобов’язаних повернутися до певної дати. Невиконання цієї вимоги може бути розцінене як кримінальний злочин. У такому випадку, за наявності запиту на екстрадицію, конкретну особу можуть повернути. Проте, адвокат наголошує, що це технічно складний процес, який потребує проведення процедури щодо кожного військовозобов’язаного.
Альтернативні механізми
Сергій Старенький також припускає можливість впровадження іншого механізму. Німеччина, згідно з певною угодою з Україною, може припинити надання захисту для військовозобов’язаних українців. Це може призвести до того, що такі особи зможуть законно перебувати в Німеччині лише протягом 90 днів, як туристи.
Українці, які проживають у Німеччині, також висловлюють думку, що юридична депортація можлива у разі укладання угоди між Україною та Німеччиною та наявності рекомендацій від ЄС. Доки такі угоди відсутні, депортація військовозобов’язаних може бути розцінена як порушення прав людини.
Бюрократія та угоди
Адвокат Сергій Старенький вважає, що Німеччина, як одна з найбільш бюрократичних країн, навряд чи піде на такий крок без низки угод та узгоджень. “Якщо у певного громадянина добігають до завершення підстави перебування у Німеччині, то йому про це повідомлять заздалегідь,” – уточнює він.
Старенький також зауважує, що це може розцінюватися як дискримінація і не допускається згідно з нормами прав людини. Однак, можлива неформальна вказівка або інструкція щодо наявності більшого переліку документів для отримання захисту, враховуючи посилені бюрократичні підходи в Німеччині.
Ініціатива України
Адвокат переконаний, що питання повернення військовозобов’язаних піднімає саме Україна, а не Німеччина. “Дійсно, багато чоловіків перебувають за кордоном. Йдеться і про тих, хто виїхав нібито тимчасово. Є такі, хто проігнорував вимогу оновити військово-облікові дані. Тому Україна шукає шляхи повернення, думає, як повернути цих людей,” – підсумував Старенький.
