Від початку повномасштабного вторгнення Росія дедалі активніше спрямовує свої атаки на склади, логістичні центри та запаси, що забезпечують українські міста необхідними товарами та ліками. Ця стратегія вже відчувається у Києві, де асортимент магазинів та вартість продовольства зазнають суттєвих змін. Напівпорожні полиці супермаркетів та невпинне зростання цін на продукти стали новою реальністю для мешканців столиці.
Системний удар по цивільному життю
Москва систематично б’є по складських приміщеннях та логістичних ланцюгах, які є життєво важливими для забезпечення цивільного населення України. 68-річна Валентина Свешникова, яка вимушена жити на невелику пенсію, розповідає про свій досвід: вона купує суху ковбасу з напівпорожніх полиць місцевого магазину і зі страхом спостерігає за зростанням цін на базові товари. На її думку, “Росія прагне зробити життя українців нестерпним і неможливим, і їй це вдається”.
Повітряні атаки Російської Федерації на склади харчових продуктів поблизу українських міст вже призвели до появи прогалин в асортименті товарів і становлять загрозу подальшого стрибка цін. Особливо сильного удару зазнала столиця. Незважаючи на тимчасову тишу, встановлену для безпечного проїзду американських переговорників на вихідних, ніч на понеділок була обірвана масованою атакою реактивних дронів та балістичних ракет, що забрала життя двох людей.
Незважаючи на те, що в супермаркеті Novus, де робить покупки пані Свешникова, багато полиць порожні, кияни, загартовані чотирма роками війни, зберігають спокій. 40-річна Дарія Малюкова визнає, що ситуація є тривожною, але вона не планує тікати.
Прогнози зростання цін
Міністр аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький попереджає, що через руйнування складської інфраструктури вартість продовольства може зрости на 2,5%. Однак, Дмитро Кримський, співзасновник компанії Bureau of Wine, яка володіє мережею супермаркетів Goodwine, дає значно менш оптимістичний прогноз, передбачаючи зростання цін до 15%.
1 вересня один зі складів пана Кримського, розташований під Києвом, був знищений російським ударом, що призвело до втрати майна на суму чотири мільйони євро. Атаки сильно вплинули на бізнес. За словами Кримського, ціни підуть угору не через фізичну нестачу товарів, а через необхідність перебудови логістичних шляхів, щоб зробити їх більш стійкими до майбутніх обстрілів. Підприємець розглядає різні сценарії, включаючи перенесення складських потужностей до сусідньої Польщі, використання підземних сховищ та дроблення запасів між численними дрібними об’єктами. Він зазначає, що відтепер підприємці не можуть покладатися на один великий склад.
Це вже третій знищений склад компанії від початку повномасштабної війни. У 2022 році росіяни знищили майно на 15 мільйонів євро, а в липні цього року – ще на півтора мільйона. Ситуацію також ускладнюють постійні повітряні тривоги, через які персонал може працювати лише 3-4 години на добу, що критично уповільнює процеси відвантаження.
Найбільш масована хвиля ударів
Нинішня хвиля російських атак збіглася з надзвичайно складним періодом для країни. З кінця серпня Київ щодня потерпає від інтенсивних обстрілів дронами та ракетами, які вже призвели до численних жертв та руйнувань важливих об’єктів. Окрім складів з продуктами харчування, ворог цілеспрямовано нищить логістичні хаби e-commerce та медичні запаси. Так, у ніч на середу росіяни влучили в один із головних складів ВООЗ із гуманітарною допомогою на околиці столиці.
У п’ятницю на території фармацевтичної компанії “Біокон” рятувальники ще розбирали завали, а в повітрі стояв стійкий запах згарища. У заяві компанії зазначено, що обстріл знищив тримісячний запас ліків, що призвело до повної зупинки роботи підприємства.
Втім, ажіотажного панічного скуповування продуктів, як це спостерігалося у 2022 році, наразі не відбувається. 54-річна Ірина Месянжинова з супермаркету АТБ у Броварах, неподалік від спалених складів, пояснює: “Який сенс? У мене є трохи запасних продуктів, наприклад, вівсяна каша, а решта – овочі, фрукти – навіщо купувати? Вони просто згниють. Я намагаюся впоратися з сьогоднішньою проблемою. Я намагаюся не думати про майбутнє”.
Вплив на провідні торговельні мережі
У коментарі для The Guardian, очільник Мінагрополітики Тарас Висоцький підтвердив, що внаслідок останніх атак було знищено або суттєво пошкоджено логістичні хаби абсолютно всіх провідних торговельних мереж: Novus, “АТБ”, “Сільпо” та “Фора”.
Ця хвиля ударів є наймасовішою з початку повномасштабного вторгнення. Якщо 2022 року ворог атакував переважно експортно-сільськогосподарську інфраструктуру, а в наступні роки знищував енергетичний сектор, то атаки серпня-вересня 2026 року є системною атакою на внутрішню систему життєзабезпечення цивільного населення. Ворог цілеспрямовано намагається знищити логістику, яка забезпечує українські міста продовольством.
— Тарас Висоцький
Стійкість та адаптація
36-річна тревел-менеджерка Олена Жук підсумувала загальний настрій українців у цей час: “Ці обстріли – не перші під час війни. Ми виживемо. Ми не помремо від голоду”.
Російські атаки на склади та логістичні об’єкти з продуктами можуть спричиняти лише тимчасові перебої з окремими товарами, але загрози голоду чи масштабного дефіциту в Україні немає. Наслідки ударів залежать від можливості швидкої заміни знищеного товару через інші маршрути постачання, тому найімовірнішим наслідком є лише локальний брак певних позицій.
За словами кандидата економічних наук та експерта аналітичного центру “Обʼєднана Україна” Олексія Уса, український ринок здатен оперативно перебудовувати ланцюги постачання внутрішньої продукції. Проте із заміною імпортних товарів ситуація може бути складнішою, якщо пошкоджень зазнають ключові точки їхнього зберігання або розподілу.
У місті зафіксували прямі влучання у житловому секторі, є поранені. Американський долар зріс у ціні в Україні. Наразі в Україні можна оформити виплату до 3 209 грн, але вона доступна лише для окремих категорій населення. В обласному центрі зайнявся один із найбільших речових ринків країни.
