Руйнування інфраструктури як інструмент психологічного тиску: новий виток ескалації
Російські війська можуть вийти на новий етап ескалації, цілеспрямовано атакуючи українську інфраструктуру. Однак, як зазначають експерти, руйнування соціально-економічних об’єктів може бути не єдиною метою. Важливою складовою таких ударів є створення психологічного тиску на населення, провокування паніки та ажіотажу. Фінансовий аналітик та економіст Олексій Кущ висловив думку, що Росія може поступово атакувати автозаправні станції (АЗС) у Києві, що може призвести до черг та нервозності серед мешканців столиці.
Циклічність ударів: як чергування цілей викликає тривогу
На думку Олексія Куща, російські війська можуть свідомо чергувати удари по різних типах інфраструктури, щоб максимально посилити відчуття постійної загрози серед населення. Такий підхід, вважає він, відрізняється від ситуації, коли атаки тривалий час спрямовані на один вид об’єктів, до яких люди згодом психологічно адаптуються.
Я думаю, що нова хвиля ескалації буде полягати, мабуть, у такому поступовому знищенні саме АЗС у столиці.
— Олексій Кущ
Експерт наголошує, що ця тактика має на меті не лише знищення економічної та соціальної інфраструктури, а й створення психологічного тиску на населення.
Це ж одна з цілей таких ударів — не тільки знищення економічної і соціальної інфраструктури, а ще й створення психологічного тиску на населення.
— Олексій Кущ
За його словами, така стратегія може спровокувати панічні настрої, коли люди починають масово скуповувати продукти, ліки або ж поспішати на заправки, побоюючись дефіциту пального чи інших необхідних ресурсів.
Якщо йде чергування по різних активах, це викликає вже паніку. Там люди побігли в аптеки, там люди побігли в супермаркети, там зараз люди поїдуть на АЗС заправлятися бензином.
— Олексій Кущ
Харків як прецедент: практика Росією подібних тактик
Олексій Кущ зазначає, що подібну тактику Росія вже застосовує щодо окремих міст, зокрема Харкова. Економіст вважає, що РФ робить ставку на руйнування соціально-економічної інфраструктури, умовно розділяючи цілі за напрямками, такими як логістика, транспорт, АЗС. При цьому ці напрямки можуть чергуватися залежно від наявних у Росії ресурсів.
Як протидіяти паніці: поради від економіста
Незважаючи на потенційну загрозу, аналітик наголошує, що населення не повинно піддаватися паніці та створювати штучний ажіотаж. Навіть якщо в одному супермаркеті тимчасово відсутній певний товар, це не означає його повне зникнення з ринку. Інші магазини можуть мати необхідні продукти в наявності.
Олексій Кущ не радить масово скуповувати борошно, гречку чи олію. Він припускає, що через можливі перебої або підвищений попит ціни на окремі товари можуть зростати, але це не свідчить про неминучий дефіцит.
Водночас, економіст радить заздалегідь подбати про запас медикаментів, які людина змушена регулярно приймати за станом здоров’я. Особливу увагу слід приділити препаратам, заміна яких може бути складною у разі тимчасового дефіциту, наприклад, ліки для людей із захворюваннями щитоподібної залози або цукровим діабетом. Саме такі препарати доцільно мати в резерві, тоді як масштабне скуповування звичайних продуктів харчування чи пального може лише посилити ажіотаж.
Ситуація в Києві: реальні удари по АЗС
Варто зазначити, що Росія продовжує повітряний терор Києва, і, як повідомлялося раніше, почала атакувати столичні АЗС. За наявною інформацією, противник завдав ударів дронами по автозаправних станціях у Голосіївському, Деснянському та Оболонському районах. Зокрема, АЗС біля метро «Почайна» зазнала ворожих атак двічі. Наслідки цих ударів можуть бути різними, включаючи зупинку руху поїздів на метрополітені через падіння людини на колії, як це сталося на станції метро «Либідська».
