Путінська зима страждань: чому Росія не визнає поразку і що чекає на Україну

Путін воліє й далі вбивати, ніж визнати свою поразку - на Україну насувається зима страждань — Політика

Зима випробувань: Росія посилює удари, Захід не може залишатися осторонь

Україна стоїть на порозі надзвичайно складної зими, яка може стати періодом справжніх страждань для цивільного населення. Систематичні російські удари по житлових будинках, школах, лікарнях та критичній інфраструктурі свідчать про те, що Росія, не досягнувши бажаних результатів на полі бою, вдається до дедалі жорстокіших методів боротьби. Оглядач Guardian Саймон Тісдалл висловив думку, що західні країни не можуть надалі спостерігати за цим збоку.

Цілеспрямовані атаки на цивільне життя

Російські війська активно спрямовують свої удари на об’єкти, життєво необхідні для нормального функціонування українських міст. Автор статті підкреслює, що хвилі денних атак балістичними ракетами та ударними безпілотниками по Києву та інших містах призводять до руйнування ключових розподільчих центрів супермаркетів, фармацевтичних і медичних підприємств, логістичних об’єктів та складів. Ці руйнування вже відчутно позначаються на цивільному населенні, призводячи до зростання кількості жертв та перебоїв у постачанні продовольства та інших необхідних товарів.

Особливо тривожною прогнозується ситуація взимку. Тісдалл припускає, що Росія знову спробує завдати ударів по системах водопостачання та енергетичній мережі України, що може залишити мільйони людей без електроенергії та тепла.

“Він радше вб’є всіх, ніж визнає, що програв”

Саймон Тісдалл характеризує політику Володимира Путіна як відчайдушну:

Він радше вб’є всіх, ніж визнає, що програв.

— Саймон Тісдалл

Попри заяви Путіна про те, що російська “спеціальна військова операція” розвивається за планом, західні аналітики оцінюють ситуацію інакше. Тісдалл зазначає, що Росія зазнає значних військових втрат, а російська влада стикається зі зростаючим економічним та суспільним тиском усередині країни. Однак, попри ці виклики, Путін, на думку оглядача, може вдатися до чергової масштабної спроби зламати опір України.

Непослідовність американської політики та її наслідки

На ситуацію впливає і політика Сполучених Штатів. Тісдалл нагадує про активізацію контактів з Москвою, зокрема, про візит Джареда Кушнера та Стіва Віткоффа до Москви, які також відвідали Київ. Ці візити відновили розмови про можливість переговорів, тоді як російські атаки проти України тривають.

Однією з головних причин нинішньої ситуації Тісдалл називає непослідовність американської політики. Після повномасштабного вторгнення адміністрація Джо Байдена підтримала Україну, але згодом Київ, на думку автора, був фактично залишений сам на сам із необхідністю продовжувати боротьбу. За адміністрації Трампа ситуація стала ще складнішою.

Україна змогла зупинити російський наземний наступ і перенести частину бойових дій на територію РФ, проте залишається надзвичайно вразливою до повітряних атак. Тісдалл пов’язує це, зокрема, з рішеннями адміністрації Трампа щодо постачання озброєнь та можливості України виробляти перехоплювачі для систем Patriot. Європейські країни не змогли повністю компенсувати цей дефіцит.

Оглядач також критикує політику Трампа щодо Путіна та його ставлення до президента України Володимира Зеленського, вважаючи, що це послаблює український опір, європейську безпеку та перспективи швидкого завершення війни.

Суспільні настрої та ігнорування реальності

Нещодавнє опитування показало, що близько 60% українців виступають проти передачі Росії територій Донбасу. Водночас приблизно така сама частка респондентів готова підтримати припинення вогню за умови надання західних гарантій безпеки та фіксації нинішньої лінії фронту. Автор зазначає, що більшість росіян також прагне припинення війни, незважаючи на фінансові труднощі, які відчувають обидві сторони, навіть попри передбачену Європейським Союзом позику Україні на 100 млрд доларів.

Тісдалл зауважує, що угода є можливою, але політичні лідери, на жаль, ігнорують суспільні настрої, а звичайні люди дедалі сильніше відчувають своє безсилля впливати на перебіг подій.

Очевидно, що угода можлива.

— Саймон Тісдалл

Паралелі конфліктів та необхідність мирних процесів

Тісдалл проводить паралелі між війнами в Україні, Газі та Ірані, вказуючи на відсутність незалежних і переконливих мирних процесів як один із факторів, що дозволяють таким конфліктам ставати затяжними. Він критикує підхід Трампа до російсько-української війни, стверджуючи, що президент США фактично став на бік Москви, не приділяючи належної уваги питанню відповідальності Росії за початок війни. Ситуація на Близькому Сході, де особисті політичні інтереси лідерів також заважають досягненню домовленостей, є ще одним прикладом.

Тісдалл закликає до створення незалежних мирних посередників із мандатом ООН, які могли б допомагати сторонам досягати домовленостей.

Нехтування міжнародним правом та дезінформація

Ще однією причиною затяжних конфліктів автор називає нехтування міжнародним правом. Неповага до принципів верховенства права, державного суверенітету та міжнародних механізмів контролю створює умови, за яких війни можуть тривати без кінця. Тісдалл нагадує про воєнні злочини, зафіксовані в Україні (Буча, Маріуполь), а також у Газі та Ірані.

Окремою проблемою є відсутність повного незалежного висвітлення бойових дій. Обмеження доступу міжнародних журналістів до Гази, обмежене розкриття інформації США щодо операцій проти Ірану та російська цензура інформації про війну в Україні перешкоджають суспільству отримати повну картину подій.

Публічне невігластво сприяє зловживанням і продовжує конфлікти.

— Саймон Тісдалл

Заклик до активніших дій Заходу

На думку оглядача Guardian, затяжні війни значною мірою є результатом дій політичних лідерів, які переоцінюють власні можливості, недооцінюють противника, відкидають мирні альтернативи, не визнають помилок і не бажають брати на себе відповідальність.

Водночас Україна не може чекати.

Західні демократії не можуть сидіти склавши руки, поки кількість жертв серед цивільного населення внаслідок варварських атак Москви щодня зростає.

— Саймон Тісдалл

Тісдалл закликає НАТО перейти до активнішої позиції, чітко заявити, що нові воєнні злочини не залишатимуться без відповіді, а також погрожувати ударами з повітря по російських об’єктах запуску ракет і безпілотників. Це, на його думку, необхідно зробити до того, як російська “вічна війна” остаточно перетвориться на загрозу для всіх.

Реальність на полі бою: сотні дронів над Україною

Тим часом Росія продовжує завдавати ударів. Станом на ранок 13 вересня Повітряні сили повідомляють про сотні запущених безпілотників та нові цілі в небі. У Тернополі було уражено об’єкт транспортної інфраструктури та промислове приміщення. В Івано-Франківську тимчасово призупинили роботу вокзалу та громадського транспорту. Росіяни також завдали удару по локомотиву пасажирського поїзда, що прямував з Києва до Варшави. Під час масованої атаки на західні області України ворожі дрони вдарили по місту Стрий на Львівщині. Один із “Шахедів” влучив у житловий будинок, але не вибухнув, що, на щастя, врятувало життя мешканцям.

Позиція американських переговірників зберігає у російського президента Володимира Путіна переконання, що його стратегічні цілі у війні можуть бути досягнуті.

Антициклон принесе до України літню погоду: де розжарить до +32 і коли розвіється смог у Києві

Очищувач повітря після пожежі: кому він життєво необхідний та як вибрати правильний пристрій

Візит Віткоффа і Кушнера — експерт пояснив, чого чекати від поїздки до Києва і Москви — Світ

Чи повторює Кушнер вимоги Кремля, підживлюючи ілюзії Путіна щодо війни в Україні? Чалий пояснює