Президент Сполучених Штатів Дональд Трамп, уклавши угоду з російським лідером Володимиром Путіним щодо постачання дизельного пального, одночасно висунув вимоги до України. Ці кроки, що включають заклик припинити українські удари по російських нафтопереробних заводах та вимогу щодо проведення виборів в Україні, спричинили нову хвилю напруженості між Вашингтоном і Києвом.
Дизельна домовленість: деталі та наслідки
Дональд Трамп оголосив про досягнення домовленості з Володимиром Путіним щодо постачання російського дизельного пального на американський та світовий ринки. За словами Трампа, Росія мала негайно поставити понад 300 тисяч тонн дизелю, ще 500 тисяч тонн – у листопаді, з подальшими додатковими партіями. Президент США пояснив це рішення необхідністю збільшити пропозицію пального та знизити ціни, які зросли на тлі війни на Близькому Сході. Він подякував Путіну за угоду, зазначивши, що Сполучені Штати отримають мільйони барелів необхідного пального.
Для реалізації цієї домовленості американська адміністрація тимчасово послабила санкційні обмеження на продаж російського дизелю. Відповідна ліцензія, за повідомленнями американських медіа, дозволяє постачання пального до квітня 2027 року.
Однак, угода викликала низку запитань щодо її економічної доцільності та наслідків для України. Аналітики, на яких посилаються міжнародні медіа, вважають, що обсяги постачання можуть бути недостатніми для суттєвого та тривалого зниження цін на пальне у США. Натомість Росія отримає додаткову можливість продавати нафтопродукти, попри санкції, запроваджені через її агресію проти України.
Критика з боку американських політиків
Рішення Трампа викликало різку реакцію серед американських законодавців. Група сенаторів-демократів назвала тимчасове послаблення обмежень на продаж російського дизелю “зрадою України, європейських союзників і національної безпеки США”. У спільній заяві сенаторка Джин Шагін, лідер демократичної меншості в Сенаті Чак Шумер та сенаторка Елізабет Воррен розкритикували адміністрацію за пошук шляхів зниження цін на пальне через домовленості з Москвою, а не через посилення співпраці з союзниками. Вони висловили думку, що доходи від продажу російських нафтопродуктів можуть допомогти фінансувати воєнні дії Кремля, і Вашингтон фактично послаблює позиції України.
Критику висловили й представники Республіканської партії. Конгресмен Дон Бейкон підтримав ініціативу свого колеги Браяна Фіцпатріка щодо підготовки двопартійного законопроєкту, який має заблокувати закупівлі російської нафти. Бейкон назвав рішення Трампа “серйозною помилкою” і заявив, що зараз потрібно посилювати санкції, а не послаблювати їх.
Реакція європейських партнерів та України
У Великій Британії також не підтримали паливну угоду Трампа з Путіним. Міністр оборони Вес Стрітінг наголосив, що союзники мають зосередитися на обмеженні можливостей Росії продовжувати війну та на підтримці України. У Лондоні вважають, що послаблення санкцій суперечить завданню посилити економічний тиск на Кремль. Британська сторона переконана, що західні держави мають спільно працювати над скороченням ресурсів, доступних російській військовій машині, замість надання Росії додаткових можливостей для експорту нафтопродуктів.
Дизельна домовленість стала несподіванкою для українських та європейських представників, які прибули до Маямі на переговори 9–10 жовтня. За словами одного з високопосадовців України, рішення американської адміністрації здивувало не лише Київ, а й європейських чиновників. “Це було схоже на пастку”, — зазначив український посадовець. Критики угоди наголошують, що Росія отримує економічні переваги, не взявши на себе чітких зобов’язань щодо припинення бойових дій.
Формальний консультативний раунд у Маямі за участю української делегації та американських посланців Джареда Кушнера і Стіва Віткоффа завершився без оголошення конкретного результату. Паралельно Трамп провів тривалу телефонну розмову з Путіним. У Кремлі після цього заявили, що не бачать підстав для негайного відновлення переговорів, а Москва згодом визначатиме, коли повертатися до діалогу.
Ультиматуми щодо українських ударів по НПЗ
Після домовленості з Путіним Трамп посилив критику українських ударів по російських нафтопереробних заводах. Він заявив, що звертався до Зеленського з вимогою не атакувати об’єкти, пов’язані з виробництвом дизельного пального.
Ми сказали Зеленському: „Робіть, що хочете, але не чіпайте дизельне пальне“.
— Президент США.
Він також звинуватив українського лідера у створенні проблем для світової економіки та американських фермерів ударами по російських нафтопереробних заводах, наполягаючи на припиненні таких атак, оскільки вони, за його твердженням, впливають на ціни на пальне. Раніше видання Axios повідомляло, що рішення про постачання російського дизелю було пов’язане з невдоволенням американської адміністрації тим, що Україна не припинила удари по російських НПЗ.
Натомість колишній спеціальний посланець США з питань України, генерал-лейтенант у відставці Кіт Келлог, виступив на підтримку українських атак. Він вважає, що удари по нафтопереробних заводах створюють тиск на Кремль і змушують російське суспільство відчувати наслідки війни. Келлог також застеріг від сприйняття російських пропозицій щодо постачання пального як прояву доброї волі, оскільки Москва зацікавлена в припиненні атак на її нафтову інфраструктуру, які обмежують російські можливості вести війну.
Заклики до зміни керівництва України
10 жовтня американський президент заявив, що Зеленський нібито мав можливість завершити війну раніше, але не скористався нею. Трамп також висловив думку, що настав час для України обрати нового главу держави.
Я думаю, що настав час для України обрати нового президента.
— Президент США.
Ці слова одразу підтримав спеціальний представник російського президента Кирило Дмитрієв, назвавши заяву Трампа знаковою та зазначивши, що Україні нібито потрібне інше керівництво, яке прагнутиме миру. Американський підприємець Ілон Маск також підтримав заклик до зміни українського лідера, заявивши, що Зеленський, на його думку, зайшов надто далеко.
Водночас американська ультраправа активістка Лора Лумер, яка підтримує Трампа, виступила на захист українського президента, наголосивши, що, якщо хтось хоче проведення виборів в Україні, то насамперед має вимагати від Путіна припинити війну, і нагадавши про правові та безпекові перешкоди для організації голосування під час воєнного стану.
Реакція України та позиція Президента Зеленського
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга у відповідь на заяви Трампа підкреслив, що майбутнє українського керівництва має визначати виключно народ України, а рішення щодо виборів не можуть диктувати інші держави.
Володимир Зеленський відповів на заклики Трампа, заявивши, що Україна готова провести вибори, якщо Росія погодиться на повне припинення вогню щонайменше на 60 днів.
З усією повагою до президента Трампа, саме наше суспільство, наш народ мають обрати того чи іншого лідера.
— Український президент.
Він пояснив, що проведення виборів під час воєнного стану суперечить чинному українському законодавству та потребує належних гарантій безпеки. Держава має забезпечити можливість голосування для громадян, зокрема військових і людей, які перебувають у небезпечних районах або за кордоном. Зеленський наголосив, що рішення про те, коли та як проводити вибори, належить українцям.
11 жовтня Трамп заявив, що між Росією та Україною нібито починає діяти «енергетичне перемир’я». Однак Зеленський повідомив, що заява американського президента стала для нього новиною, і українська сторона не підтвердила досягнення домовленості на таких умовах. Президент України водночас заявив про готовність підтримати припинення ударів по енергетичній інфраструктурі, якщо Росія також припинить атаки на українські об’єкти. Київ наполягає на взаємності та реальних гарантіях, а не на односторонніх обмеженнях для українських сил. Зеленський назвав таку пропозицію справедливою домовленістю, яка могла б стати першим кроком до ширшого припинення вогню.
Нагадаємо, український президент Володимир Зеленський вважає, що Дональд Трамп, не знаходячи способу зупинити російського лідера Володимира Путіна, намагається тиснути на іншу сторону. Він зазначив, що ворог продовжує завдавати ударів по українській інфраструктурі, зокрема по об’єктах генерації та передачі електроенергії, а також по газових і нафтових об’єктах.
Україна готова до енергетичного припинення вогню, оголошеного Дональдом Трампом, але очікує відповідних кроків від Росії та деталей від США, заявив Зеленський.
