Різкий поворот політики Трампа щодо України: причини та наслідки
Останні події свідчать про помітну зміну позиції президента США Дональда Трампа стосовно війни Росії проти України. Це стосується як обмежень на імпорт російського дизеля, так і тиску на Київ щодо ударів по російських нафтопереробних заводах (НПЗ). Аналіз, проведений виданням The Atlantic, ставить під сумнів офіційні пояснення Білого дому, пропонуючи глибше занурення в можливі мотиви.
Пояснення Білого дому та сумніви аналітиків
Офіційна причина послаблення обмежень на імпорт російського дизеля, озвучена Білим домом, полягає в необхідності збільшити пропозицію пального та знизити ціни для американських споживачів. Президент Трамп неодноразово наголошував на цьому аспекті.
Трамп пояснював рішення щодо російського дизеля необхідністю збільшити пропозицію пального та знизити ціни для американців.
Однак, автори аналізу The Atlantic висловлюють сумніви щодо повноти цього пояснення. Вони зазначають, що потенційні обсяги російських поставок дизеля можуть бути надто малими, щоб суттєво вплинути на ситуацію на американському ринку.
Можливий переклад відповідальності та тиск на Україну
Існує припущення, що Білий дім може намагатися перекласти частину відповідальності за високі ціни на пальне на Україну та її дії проти російських НПЗ. Водночас, це може бути спробою уникнути згадування про наслідки війни США з Іраном, як однієї з причин зростання цін.
Президент України Володимир Зеленський вже коментував питання зростання цін на дизель, пов’язуючи його насамперед з блокадою Ормузької протоки, а не з українськими атаками на російську паливну інфраструктуру.
Останні рішення Вашингтона, на думку аналітиків, більше схожі на спробу посилити тиск саме на Київ. США вимагають від України припинити удари по російських НПЗ, які вважаються одним з найефективніших інструментів тиску на російську економіку. При цьому, зазначається в матеріалі, від Москви аналогічних поступок поки не вимагають.
ЗМІ повідомляли, що Києву дали зрозуміти, що продовження атак на НПЗ може мати негативні наслідки для обміну американськими розвідданими.
Паралельно з цим, Дональд Трамп оголосив про «енергетичне перемир’я» між Росією та Україною. Однак, українська сторона заявила, що ця заява стала для них несподіванкою. Після цього Росія продовжила свої атаки на українські енергетичні об’єкти.
Ці фактори наштовхують на думку, що кінцевою метою може бути не стільки стабілізація цін на пальне, скільки спроба швидко підштовхнути Україну до угоди на умовах, вигідних Москві.
Економічні домовленості та давні погляди Трампа
Ще одна ключова версія стосується потенційних майбутніх економічних домовленостей між США та Росією. Нагадується, що російські та американські представники вже обговорювали низку потенційно великих проєктів, серед яких:
- Майбутнє газопроводу «Північний потік».
- Видобуток корисних копалин в Арктиці.
- Використання заморожених російських активів у Європі.
- Інші домовленості.
Видання The New York Times також повідомляло про переговори щодо активів російського «Лукойлу», які могли включати участь консорціуму, пов’язаного з бізнес-партнерами людей з оточення американських переговорників Джареда Кушнера та Стіва Віткоффа. Хоча прямих доказів особистої фінансової вигоди для Кушнера чи Віткоффа від такої угоди немає, сам факт подібних переговорів може створювати для Кремля стимул затягувати війну, очікуючи вигідніших економічних домовленостей з Вашингтоном.
Автор матеріалу також привертає увагу до того, що нинішня позиція Трампа щодо Росії може не бути такою вже й несподіваною. Проводиться паралель із його поглядами з кінця 1980-х років. Після поїздки до Москви у 1987 році, майбутній президент США публічно критикував американські союзи в Європі та Азії. Протягом наступних десятиліть, незважаючи на зміни у поглядах на внутрішню політику США, його скептицизм щодо традиційних союзників Вашингтона та прагнення до діалогу з Москвою залишалися стабільними.
Таким чином, нинішній курс може бути не короткостроковою реакцією на ціни на пальне, а продовженням давно сформованого підходу Трампа до Росії.
Наслідки для Європи та європейська консолідація
Якщо цей курс збережеться, європейським країнам доведеться дедалі менше розраховувати на стабільність американської політики. Україна, тим часом, продовжує отримувати значну підтримку від Європи, включаючи зброю, фінансування, розвіддані та інші ресурси. Франція, Німеччина, країни Скандинавії, Польща та інші держави вже посилюють свою роль у підтримці Києва.
Останні кроки Трампа можуть лише прискорити зближення європейських країн між собою, а також з Канадою та демократіями Азійсько-Тихоокеанського регіону.
Протидія всередині США та позиція НАТО
Важливо зазначити, що розворот Білого дому не означає, що вся американська влада підтримує такий підхід. Після рішення щодо російського дизеля та нових заяв Трампа про Зеленського, низка сенаторів і конгресменів від обох партій виступили проти цієї політики.
Іншу позицію публічно висловив і головнокомандувач сил НАТО в Європі генерал Алексус Гринкевич, який заявив, що будь-який напад на країну Альянсу отримає жорстку відповідь.
Раніше видання Financial Times повідомляло, що США попередили європейські країни про можливість припинення продажу американської зброї Україні через механізми НАТО, якщо українські військові продовжать атакувати російські НПЗ.
Нагадаємо, що раніше президент України Володимир Зеленський заявляв про готовність припинити обстріли НПЗ на території РФ, але за умови, що Росія припинить удари по українській енергетичній інфраструктурі.
