З наближенням опалювального сезону 2023-2024 років, Україна, особливо її великі міста, як Київ та Львів, активно готуються до можливих викликів, пов’язаних з агресією Російської Федерації. Повітряні удари по енергетичній та тепловій інфраструктурі вже стали реальністю, і міська влада мусить розробляти сценарії на випадок критичних ситуацій, аби забезпечити тепло для навчальних закладів, лікарень та житлових будинків.
Львів: дров’яні котельні як резервне тепло
Місто Лева активно готується до найскладніших сценаріїв цієї зими. Міський голова Андрій Садовий заявив про плани встановити понад 70 котелень на дровах біля львівських шкіл до кінця року. Разом із резервними джерелами тепла для лікарень та інших установ, це створить близько сотні альтернативних точок обігріву.
На початку опалювального сезону плануємо запустити їх усі, щоб перевірити, як працює система. Навіть якщо ворог атакує нашу теплову інфраструктуру, діти мають навчатися в теплі, а мешканці мати місце, куди можна прийти зігрітися.
— Андрій Садовий, міський голова Львова.
Для забезпечення роботи таких котелень буде організовано цілодобове чергування. 2-3 особи працюватимуть позмінно, щоб підтримувати необхідну температуру шляхом регулярного закладання дров.
Київ: мобільні котельні та відсутність дров’яного сценарію
На відміну від Львова, у Києві розраховують на мобільні установки та наразі не розглядають сценарій з використанням дров’яних котелень біля шкіл. Міська влада інформує про наявність 69 мобільних котелень, які будуть задіяні для обігріву лікарень, пологових будинків та соціальних закладів у випадку відсутності централізованого теплопостачання. Чиновники зазначають, що кількість та потужність таких установок поступово зростає.
Проте, навіть збільшення їх кількості на 10-20 одиниць, за словами співрозмовника у КМДА, буде недостатнім для забезпечення теплом усіх київських шкіл, яких у столиці близько 500, не враховуючи дитячих садочків.
Уявіть собі: тільки шкіл у Києві близько 500, а ще є дитячі садки. Як ви собі це уявляєте — димову завісу над містом? Порівнювати масштаби Львова та Києва некоректно, адже йдеться про абсолютно різну кількість об’єктів. Можливо, для Львова цієї кількості котелень і достатньо, але в Києві таке малоймовірно з огляду на кількість навчальних закладів.
— Співрозмовник у КМДА.
Питання встановлення дров’яних котелень у Києві наразі не розглядається. Минулого року внаслідок російських атак школи двох районів — Дніпровського та Дарницького — тривалий час залишалися без опалення, змушуючи учнів та вчителів навчатися в холодних приміщеннях. На запит щодо можливості встановлення альтернативних джерел опалення для цих найбільш вразливих закладів, у КМДА відповіді не надали.
Заступник голови КМДА Валентин Мондриївський та Департамент освіти і науки зазначили, що формат роботи кожного закладу залежатиме від безпекової ситуації, технічних можливостей та спроможності забезпечити належні умови. Це означає, що відповідальність за ухвалення рішень та організацію навчання в умовах відсутності опалення лягає на керівників навчальних закладів. У разі відсутності теплопостачання, школярі можуть повернутися до навчання в холодних класах або перейти на дистанційний формат.
Експертна думка: екологічні та практичні аспекти
Еколог Олександр Соколенко висловлює занепокоєння щодо масового встановлення котелень на дровах, зазначаючи, що це може суттєво зашкодити довкіллю через додаткове забруднення атмосфери.
Про це можна говорити суто теоретично, бо ми не знаємо, якими будуть об’єми та період спалення дров. Чим довше працюватимуть такі котельні, тим вищим буде рівень забруднення. Львів кліматично менш вразливий, аніж Київ. Зими там м’якші та дещо коротші, ніж у столиці, та й до Львова ворог практично не дістає своїми засобами нападу: поодинокі реактивні дрони досягають міста, хоча є загроза від крилатих ракет. Тому мені не зовсім зрозумілі причини переходу від традиційних засобів опалювання на котельні чи інші агрегати на дровах.
— Олександр Соколенко, еколог.
Фахівець нагадує про негативний досвід Польщі, де активне використання вугілля для опалення призводило до складних умов дихання у деяких регіонах. Він також підкреслює, що встановлення таких котелень потребує часу, тому навіть якби Київ вирішив піти цим шляхом, реалізувати його протягом поточного сезону малоймовірно.
Олександр Соколенко відзначає, що у таких містах, як Вінниця, Львів, Житомир, спостерігається стратегічне бачення та робота на випередження, тоді як у Києві системного підходу до підготовки до опалювального сезону не помітно.
Кожна зима для киян перетворюється на стихійне лихо, якого ніхто не чекав. Я б це назвав відсутністю в Києві загалом таких робіт і власне стратегічного бачення ситуації. Плюс у тому, що у Львові влада хоча б якось думає наперед про проблеми, які можуть з’явитися. А в Києві про це ніхто не дбає, і це біда.
— Олександр Соколенко, еколог.
Експерт застерігає, що у разі суттєвих проблем з енергетикою, теплом та водопостачанням у Києві, ситуація може стати надскладною. Він також зауважує, що навіть якщо місто не встановлюватиме додаткові котельні, забруднення повітря все одно може виникнути через індивідуальне опалення помешкань, особливо якщо зима буде холодною та тривалою.
Попри невизначеність, аналітики ISW переконані, що Росія не припинятиме ударів по Україні перед зимою, що робить підготовку до будь-яких сценаріїв критично важливою для забезпечення нормального життя українців.
