Європейський Союз демонструє зростаючий спротив новому курсу президента США Дональда Трампа стосовно Росії. Лідери країн ЄС планують виступити із закликом до посилення санкцій проти Москви та подальшого обмеження її нафтових доходів. Це рішення виникає на тлі домовленостей Трампа з Володимиром Путіним про послаблення обмежень на російський дизель, що суперечить спільній позиції Європи.
Європа за посилення тиску на Росію
У Європі дотримуються думки, що тиск на російські енергетичні доходи є одним з ключових механізмів, який може спонукати Кремль до переговорів. Така позиція дедалі більше розходиться з політикою Вашингтона, який, навпаки, прагне збільшити обсяги російського дизеля на світовому ринку, обґрунтовуючи це необхідністю зниження цін на пальне.
Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск заявив:
Росія «не зацікавлена в деескалації, припиненні вогню чи мирі»
— Дональд Туск
Він також пообіцяв вимагати в Брюсселі запровадження жорсткіших санкцій. До його позиції приєднався канцлер Німеччини Фрідріх Мерц, який зазначив:
Москва вестиме переговори добросовісно лише під тиском, особливо з огляду на продовження атак по українській енергетичній інфраструктурі.
— Фрідріх Мерц
Вплив американської внутрішньої політики
За інформацією Politico, серед європейських дипломатів поширена думка, що зміна курсу Трампа щодо російських енергоносіїв тісно пов’язана з внутрішньою політикою США та майбутніми проміжними виборами. Президент США перебуває під тиском через високі ціни на пальне. Його угода з Путіним має на меті забезпечити вихід на світовий ринок додаткових 4,8 мільйона тонн російського дизеля.
Однак, європейські та українські посадовці висловлюють сумніви щодо суттєвого впливу цього обсягу на ціни, оцінюючи його як еквівалент приблизно десяти днів американського попиту. Один із чиновників ЄС прокоментував:
Йдеться про проміжні вибори.
— Чиновник ЄС
Скептицизм щодо «енергетичного перемир’я»
У Європейському Союзі також ставляться скептично до оголошеного Трампом «енергетичного перемир’я» між Росією та Україною. Після заяви американського президента Москва продовжила завдавати ударів по українській енергетичній інфраструктурі, тоді як Київ наголосив, що Україну не консультували щодо цієї домовленості.
На цьому тлі Європа наполягає, щоб Вашингтон не послаблював санкції, а навпаки – повною мірою використовував наявні механізми тиску на російську торгівлю енергоносіями.
Розкол у відносинах із США
Суперечка навколо російського дизеля дедалі більше піднімає питання про рівень надійності Вашингтона у питаннях безпеки для Європи. Єврокомісар з питань оборони Андрюс Кубілюс заявив про нагальну потребу Європи взяти на себе більшу відповідальність за власну оборону.
Таким чином, саміт ЄС стає першою серйозною перевіркою нового розколу: Союз готується посилювати тиск на Москву, тоді як адміністрація Трампа рухається у протилежному напрямку.
Реакція союзників США
Рішення Дональда Трампа послабити обмеження на російський дизель вже викликало спротив серед союзників США.
- Німеччина заявила, що не планує відновлювати закупівлі російських енергоносіїв і продовжить дотримуватися санкцій ЄС. Країна наголосила, що є незалежною від російської нафти з 2023 року.
- Австралія категорично відмовилася від російського пального. Міністр клімату та енергетики Кріс Бовен зазначив, що країна не хоче, аби Москва отримувала додаткові доходи на тлі війни проти України.
Глава європейської дипломатії Кая Каллас також наголосила, що Європа не збирається послаблювати тиск на Росію, оскільки додаткові доходи від продажу пального лише надають Москві більше ресурсів для продовження війни.
Тиск на Україну та наслідки
На цьому тлі Трамп посилив тиск на Київ. За оцінкою оглядачки The Atlantic Енн Епплбаум, останні рішення президента США фактично послаблюють тиск на Росію та водночас змушують Україну відмовлятися від ефективних інструментів протидії. Йдеться, зокрема, про вимогу припинити удари по російських НПЗ та погрози обмежити обмін розвідданими.
Трамп оголосив про нібито досягнуте «енергетичне перемир’я», хоча Київ і Москва його офіційно не підтверджували, а Росія після цього продовжила удари по українській енергетиці. Згодом Трамп також заявив, що Володимир Путін нібито більше зацікавлений у завершенні війни, ніж Володимир Зеленський. Коментуючи повідомлення про порушення оголошеного ним перемир’я, президент США висловив невпевненість у цій інформації та пообіцяв її перевірити.
Ці події відбуваються на тлі загострення ситуації в Україні, включаючи масовану російську атаку на Харків, яка спричинила значні руйнування.
Окрім того, у Варшаві висловлюють припущення, що за диверсією проти Starlink стоять російські спецслужби.
