Кремлівські дивіденди від “дизельної угоди”: як заяви Трампа посилили тиск на Україну
Навіть до того, як фінансові надходження від так званої “дизельної угоди” між Дональдом Трампом та Росією досягли російських банківських рахунків, Володимир Путін вже почав отримувати суттєві політичні переваги. Ситуація, яка почалася із заяви Трампа про досягнення домовленості з Москвою щодо пом’якшення санкційного тиску в обмін на російське дизельне пальне, миттєво викликала критику з боку представників обох американських партій, а також президента України Володимира Зеленського.
Реакція Трампа була різкою. Він запропонував Україні обрати нового лідера, який зможе укласти угоду, звинувативши чинного президента Володимира Зеленського у продовженні війни та стрибку цін на пальне в США. Ці заяви Кремль оцінив вище за будь-які потенційні фінансові вигоди від експорту нафтопродуктів.
Москва негайно взяла заяви Трампа на озброєння
Росія оперативно використала заяви Трампа для посилення тиску на Київ. Представник Володимира Путіна, Дмитро Пєсков, відкинув ідею 60-денного перемир’я, назвавши її спробою України перегрупувати сили. Пізніше він додав, що Путін може віддати наказ не завдавати ударів по Україні у день виборів, що є давньою тактикою Кремля, озвученою ще минулого року.
Тепер Кремль діє значно впевненіше, оскільки Білий дім, фактично, підіграє його пропаганді про те, що нібито Україна блокує мирний процес. Дмитро Пєсков публічно підтримав тези про необхідність зміни керівництва в Києві, звинувативши Зеленського у відсутності волі до важких рішень задля миру.
Українська позиція щодо виборів під час війни
Важливо зазначити, що українське законодавство прямо забороняє проведення виборів під час воєнного стану. Для забезпечення справді прозорого та безпечного голосування необхідні значно надійніші умови, аніж коротка пауза в обстрілах. Самі українці також не прагнуть проводити вибори в розпал війни. За даними вересневого опитування КМІС, 71% респондентів виступили проти виборів під час війни, тоді як лише 24% підтримали цю ідею.
Трамп і “енергетичне перемир’я”: реальність проти заяв
Паралельно з випадами на адресу України, Дональд Трамп продовжує стверджувати, що обидві сторони дотримуються мораторію на удари по енергетиці. Однак реальність свідчить про протилежне. Трамп вже не вперше самостійно оголошує “енергетичне перемир’я”, про яке не знають сторони. У неділю, незважаючи на його заяви, росіяни неодноразово атакували українську енергетику, зокрема, завдавши ударів по харківській електростанції, газовидобувному об’єкту та заправці.
На запитання про порушення угоди, президент США відповів, що з’ясує деталі, а порушення нібито відбулися з обох боків.
Я думаю, насправді Путін хоче укласти угоду більше, ніж Зеленський.
— Дональд Трамп
Занепокоєння в американському Сенаті та правові перешкоди
“Дизельна угода” США та РФ викликала серйозне занепокоєння в американському Сенаті. Сім сенаторів від обох партій поставили під сумнів її законність, посилаючись на Закон 2022 року про заборону імпорту російської нафти. Цей документ дозволяє скасовувати імпортне ембарго лише за умови, що Росія визнає право українського народу самостійно обирати власну владу.
Сенатор-республіканець Том Тілліс зазначив, що після повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році Сенат одностайно ухвалив закон про заборону імпорту російської нафти, якість і чинність якого залишаються незмінними. Тому є вагомі підстави вважати, що президент не дотримується цієї норми.
Тілліс наголосив, що Трамп має усвідомити наявність проблеми, аби розраховувати на його підтримку, підкресливши, що занепокоєння цією угодою поділяють й інші республіканці. Крім того, він нагадав про тісну співпрацю Росії з Іраном, вважаючи, що дизельна угода з Кремлем створює додаткові ризики, адже може сприяти фінансуванню атак, спрямованих проти американських військовослужбовців.
Головний здобуток Росії: нові важелі впливу
Попри потенційні правові перешкоди та критику, головний здобуток росіяни вже отримали. Володимир Путін знову має важелі впливу для просування власних інтерпретацій подій та новий інструмент тиску на Україну. Українські дипломати змушені проводити колосальну роботу для збереження контактів зі США, намагаючись протидіяти негативним наслідкам цієї угоди.
