Російська Федерація активно модернізує свої ударні безпілотники, оснащуючи їх передовими навігаційними системами. Зокрема, далекобійні реактивні дрони “Герань-4” та “Герань-5” тепер використовують оптичну навігаційну систему “Сусанін”. Ця інноваційна технологія дозволяє безпілотникам визначати свій маршрут, орієнтуючись на зображення земної поверхні, а не виключно на супутникові чи радіосигнали.
Як працює система “Сусанін”
Принцип роботи “Сусаніна” полягає у завантаженні зображень місцевості, над якою має пролетіти дрон, до його бортової пам’яті. Під час польоту вбудована камера, спрямована вниз, здійснює зйомку поверхні. Бортова система безпілотника порівнює отримані кадри з попередньо збереженими зображеннями. Це дозволяє дрону точно визначати своє поточне положення та вносити корективи до маршруту, навіть якщо супутникові сигнали або радіокерування будуть придушені.
Сергій “Флеш” Бескрестнов, радник президента з технологічних напрямів оборони, зазначив, що для базового орієнтування за допомогою цієї системи не обов’язково потрібні спеціальні надточні карти.
Для базового орієнтування достатньо навіть зображень Google Earth.
— Сергій Бескрестнов
За його словами, Росія вже успішно застосовує подібні навігаційні системи на менших безпілотниках, таких як “Молнія”, V2U та “Ланцет”. Очікується, що до 2027 року російські військові продовжать активно розвивати цю технологію.
Аналоги та вартість
Система “Сусанін” має схожий принцип роботи з навігаційними системами, що використовуються деякими крилатими ракетами. Наприклад, американська ракета Tomahawk застосовує технологію зіставлення цифрових зображень місцевості з еталонними даними для уточнення свого положення під час польоту. Російські крилаті ракети Х-101 також використовують подібний принцип оптичного зіставлення під назвою “Отблеск-У”.
Важливою перевагою використання подібної технології на безпілотниках є значно нижча вартість. За оцінками, реактивний дрон “Герань-4” коштує приблизно 50-70 тисяч доларів, а “Герань-5” — 100-115 тисяч доларів. Для порівняння, вартість однієї крилатої ракети Х-101 оцінюється приблизно в 2,4 мільйона доларів.
Масштаби застосування та виклики для протидії
Масштаби застосування таких безпілотників зростають. Лише у вересні Росія запустила по Україні понад 3500 дронів різних типів, серед яких все частіше фіксуються реактивні апарати нового покоління. Використання навігації, менш залежної від супутникових сигналів, робить частину цих атак складнішою для перехоплення.
Проте, нова система не робить російські безпілотники невразливими. Вона найбільш ефективна для ударів по нерухомих, заздалегідь визначених цілях, координати яких були внесені в програму польоту. Самостійно знаходити рухому військову техніку чи пересувні ракетні установки та відповідно змінювати маршрут така навігація не дозволяє.
Кирило Люков, керівник напряму безпілотних технологій у благодійному фонді Сергія Притули, вважає, що основним способом протидії таким апаратам наразі залишається фізичне перехоплення. Україна активно розвиває власні дрони-перехоплювачі, здатні наздоганяти швидкісні реактивні цілі, проте їх впровадження та масштабування потребує часу. Іншим варіантом є застосування зенітних ракет, які є дефіцитним і дорогим ресурсом.
Однією з вразливостей системи “Сусанін” залишається її залежність від якості зображень місцевості. Хмари, дощ та туман можуть ускладнювати розпізнавання маршруту. Для точного зіставлення зображень необхідні відповідні умови польоту. Таким чином, хоча нова технологія може посилити загрозу для української інфраструктури, вона не усуває всіх можливостей протидії.
Оновлення “Герань-4” та розширення цілей
На початку жовтня Головне управління розвідки Міністерства оборони України оприлюднило деталі оновленої версії “Герань-4”. Окрім оптичної навігації, безпілотник отримав додатковий магнітометр для підвищення точності автономного руху, двигун російського виробництва замість китайського та нову бойову частину, призначену для ураження мостових конструкцій і опор ліній електропередач.
Аналітики Інституту вивчення війни звернули увагу на ширше застосування модернізованих російських безпілотників. За їхніми оцінками, нові модифікації “Герань” і “Молнія” можуть використовуватися для ураження не лише мостів, а й локомотивів та інших об’єктів логістики. Це свідчить про розширення переліку цілей для російських дронів на тлі підготовки до зимової кампанії ударів.
Ще одним напрямком модернізації стало посилення захисту від радіоелектронної боротьби. 9 жовтня стало відомо, що в російських “Шахедах” виявили вдосконалені супутникові антени, які ускладнюють придушення навігаційних сигналів. Це вказує на паралельний розвиток кількох технологій для підвищення стійкості російських безпілотників до українських засобів протидії.
