Ключове попередження: Україна без попередження про балістичні удари
12 жовтня Україна зіткнулася з серйозною загрозою, коли Росія завдала ударів балістичними ракетами. Однак, що викликало особливе занепокоєння, так це відсутність попереджень від західних союзників, які зазвичай надають цінну розвідувальну інформацію. Президент України повідомив, що перед атакою на Київ країна не отримала розвідувальних даних від союзників, які могли б допомогти своєчасно реагувати на подібні загрози. В результаті цих ударів п’ять ракет влучили по цивільній інфраструктурі столиці.
Це викликає запитання, чи подібні ситуації можуть повторюватися, особливо на тлі останніх заяв з боку президента США. Слід зазначити, що Україна до цього чітко дотримувалася умов щодо припинення атак на енергооб’єкти, оголошених американською стороною, тоді як Росія продовжує завдавати ударів, не виявляючи бажання зупинити повітряний терор.
Аналіз експерта: тривожна тенденція та можливі мотиви
Військовий експерт, генерал-лейтенант у відставці Ігор Романенко, вважає відсутність попередження про удар балістикою з Брянської області тривожною тенденцією. Він пояснює, що подібну інформацію Україна зазвичай отримувала переважно від США, які мають технічні можливості фіксувати такі пуски та завчасно попереджати українських військових, що дозволяє вживати заходів протидії та рятувати життя цивільних.
Ймовірно, що Трамп разом з Путіним хочуть нас дотиснути. П’ять балістичних ракет, що долетіли до Києва, вказують на те, що дещо у цьому сенсі у них вийшло, на жаль. Як таке могло статися? Розвідувальні данні про старти балістики з території Росії можуть нам надавати лише американці. А отримувати інформацію, що балістика вже летить, а тим більше зазначалося, що це була ракета С-400 — це найгірший для нас варіант.
— Ігор Романенко
Експерт також зазначає, що С-400 є зенітною ракетою, яка летить по настильній траєкторії. Виявити її, на відміну від класичної балістики, для українських засобів дуже проблематично. Подібні випадки в Києві вже траплялися, коли вибух лунав раніше за сигнал повітряної тривоги.
Романенко не може точно сказати, чи надавали американці інформацію про балістику цього разу, але зазначає: «Поки кажуть, що надходження розвідданих ми будемо отримувати, як і раніше. Але знаючи Трампа і його команду, можна припустити, що таке припинення може статися, і цей варіант я б не радив виключати. Цілком ймовірно, що пуски балістики ми не помітили, бо у нас таких можливостей немає, а той, хто раніше таку інформацію давав, нас не поінформував».
Наслідки втрати розвідувальних даних та шляхи їх мінімізації
Військовий експерт пояснює можливі наслідки припинення передачі розвідувальних даних з боку США:
Україна не зможе ефективно та точно завдавати ударів далекобійними засобами по цілях противника на території РФ. І це проблема. Також відсутність розвідувальних даних може суттєво погіршити наші спроможності у захисті неба. Ми будемо все пропускати. От скільки Путін пустить балістики, стільки й прилетить. На жаль, такі невтішні справи.
— Ігор Романенко
Щоб мінімізувати загрози, генерал-лейтенант радить застосовувати гнучкішу дипломатичну тактику, «грати гру по-трампівськи», та подекуди «вмикати дурня», як це робить сам президент США.
Рекомендована стратегія включає:
- Повна готовність обговорювати будь-які варіанти, що пропонує Трамп.
- Не відмовлятися від повного припинення вогню.
- Наголошувати на необхідності бити по місцях, де росіяни виготовляють, зберігають та запускають ракети.
- Чітко з’ясовувати, що саме мається на увазі під визначенням «наші НПЗ» (нафтопереробні заводи).
- Наполягати на переговорах для детального уточнення, куди можна завдавати ударів, а куди – ні.
- У випадку удару по НПЗ, заявляти про глибоке шкодування та незнання про наявність дизельного палива, стверджуючи, що вважали це звичайною переробкою.
«Маємо зіграти у цю гру, щоб отримувати розвідувальні данні і не мати проблем, як у понеділок з балістикою. Треба дотягнути до 3 листопада — виборів до Конгресу США. А що буде після цієї дати, це вже зовсім інше питання», — підсумовує Ігор Романенко.
