Нові вимоги Вашингтона: Чи допомагає Трамп Путіну?
Президент США Дональд Трамп ініціював низку домовленостей, які викликають значне занепокоєння як в Україні, так і серед міжнародних спостерігачів. Зокрема, він оголосив про угоду з Росією щодо постачання російського дизельного пального на американський ринок. Паралельно з цим, Трамп почав вимагати від України припинити атаки на російські нафтопереробні заводи. Ці кроки, на думку американських журналістів Джонатана Леміра та Саймона Шустера, мають далекосяжні наслідки, що виходять за межі конфлікту між Україною та Росією.
Внутрішньополітичні мотиви та ціни на пальне
Аналітики видання The Atlantic припускають, що різка зміна риторики американського президента значною мірою зумовлена внутрішньою політикою США. Напередодні проміжних виборів до Конгресу, які відбудуться менш ніж за три тижні, високі ціни на енергоносії створюють значні проблеми для республіканців. Середня ціна дизельного пального в Сполучених Штатах перевищила позначку в шість доларів за галон, що посилює невдоволення виборців.
Крім того, Трамп, як повідомляється, висловлював роздратування через повільний прогрес у завершенні конфлікту з Іраном. Це, за словами двох осіб з його оточення, спонукало його шукати швидкі “перемоги”. Замість того, щоб зосереджуватися на ключових проблемах, він почав звинувачувати Україну у погіршенні ситуації на енергетичному ринку, ігноруючи при цьому вплив подій на Близькому Сході.
Історія прихильності до Москви
Автори статті зазначають, що звинувачення на адресу Києва вписуються у тривалу тенденцію більш прихильного ставлення Трампа до Москви. Протягом чотирьох з половиною років війни він, за рідкісними винятками, часто ставав на бік Росії, вимагаючи від України припинити бойові дії та погодитися на умови, які були неприйнятними для президента Володимира Зеленського.
Домовленості про дизель та тиск на Україну
Одним із найгучніших рішень Трампа стала домовленість про постачання російського дизеля. Ця угода послаблює санкційний тиск на російську енергетичну галузь і може забезпечити Москві додаткові доходи. Водночас, він вимагає від України зупинити атаки на російські нафтопереробні заводи, які є ключовими для можливостей Кремля заробляти на експорті пального.
Українська сторона пропонувала взаємний крок: Київ готовий припинити атаки на російські нафтопереробні заводи, якщо Москва зупинить обстріли українських електростанцій. Однак, очільник Білого дому наполягає, щоб першою поступилася саме Україна. За інформацією журналістів, помічники Трампа навіть погрожували припинити продаж американської зброї, якщо Київ не виконає цю вимогу. Деякі особи з оточення президента також виступали за припинення обміну розвідувальною інформацією.
“Енергетичне перемир’я” без узгодження
Після телефонної розмови з Путіним, Трамп закликав до зміни українського керівництва. Саме в цьому контексті він оголосив про нібито досягнуте “енергетичне перемир’я”, хоча попередньо не узгодив це питання з українською стороною. Один із високопоставлених українських військових, з яким спілкувалися журналісти, назвав такі заяви “просто незбагненними”.
Володимир Зеленський, якого, за даними авторів, не попередили про домовленість щодо дизеля, різко відреагував на рішення Вашингтона.
Це нечесно й несправедливо.
— заявив він.
Реакція в Конгресі та українські побоювання
Рішення Трампа викликало обурення і в Конгресі США. Четверо сенаторів-республіканців приєдналися до демократів, щоб розкритикувати скасування обмежень. Законодавці наголосили, що послаблення санкцій суперечить раніше ухваленому законодавству та фактично надає Путіну фінансову підтримку, доки Росія продовжує вбивати українських цивільних.
На думку авторів, американський президент дедалі частіше сприймає Зеленського як перешкоду для закінчення війни на умовах, які б дозволили Трампу оголосити про власний дипломатичний успіх. Під час телефонної розмови з американським лідером Путін, за повідомленням Кремля, не погодився взяти на себе зобов’язання відновити мирні переговори. Однак Трамп і далі тисне на Київ, закликаючи до виборів в Україні та критикуючи українські удари по російській інфраструктурі.
Економічні мотиви та українська стратегія
Журналісти також звертають увагу на можливі економічні мотиви американської адміністрації. За їхніми даними, під час контактів Джареда Кушнера та Стіва Віткоффа з російською стороною обговорювалися масштабні бізнес-угоди, які могли б укласти американські компанії після завершення війни. Українські чиновники давно підозрюють, що зовнішня політика Трампа більше орієнтована на комерційні домовленості та можливі вигоди для його оточення, ніж на захист демократії, прав людини й територіальної цілісності.
Водночас, частина українських посадовців сумнівається, що російська економіка зазнає краху навіть під тиском санкцій та українських далекобійних ударів. Один із чиновників, наближених до переговорного процесу, заявив журналістам, що Україні потрібно переглянути стратегію та шукати вихід із війни за підтримки Європи. На його думку, це може вимагати більшої уваги до переговорів.
Додаткові ризики для України
Для України зміна політики США створює додаткові ризики. Росія нарощує запаси ракет, посилює атаки на українські міста та випробовує реактивні дрони, які українській протиповітряній обороні складно перехоплювати. Європейські країни намагаються компенсувати нестачу американської підтримки, однак українська сторона побоюється, що без розвідувальної інформації та американського озброєння країна може опинитися у найскладнішому становищі від перших місяців повномасштабної війни.
Хронологія подій
Тиск Вашингтона на Київ через удари по російській нафтовій інфраструктурі почався ще у вересні. Під час розмов із Володимиром Зеленським Дональд Трамп просив українського президента зупинити атаки на нафтопереробні заводи РФ, пояснюючи це впливом на ринок пального. Так він фактично вимагав від України обмежити удари по об’єктах, які забезпечують Росії доходи від експорту нафти. Водночас Київ продовжував використовувати далекобійні атаки для послаблення російської воєнної економіки.
9 жовтня ситуація загострилася після того, як американський президент оголосив про домовленість із Володимиром Путіним щодо постачання російського дизельного пального до США та на світовий ринок. Рішення викликало обурення в Україні, адже доходи від продажу нафтопродуктів допомагають Москві фінансувати війну. До того ж, послаблення обмежень суперечило курсу на санкційний тиск на російський енергетичний сектор.
13 жовтня стало відомо про подальше посилення тиску на Україну: за повідомленнями ЗМІ, США вимагають припинити удари по російських НПЗ і допускають обмеження військової підтримки в разі відмови Києва. Серед можливих заходів називають припинення продажу американської зброї через європейських партнерів, а також зупинення обміну розвідувальними даними. Україна натомість пропонувала взаємне припинення атак, проте Вашингтон наполягає, щоб першою поступилася саме українська сторона.
Суперечка довкола пального переросла в ширший конфлікт щодо американської допомоги та умов закінчення війни на тлі вимог, які ЗМІ описали як ультиматум США щодо ударів по НПЗ.
