Війна в Україні залишається головним державним курсом для Росії. Експерти, включаючи військового аналітика, психолога, а також штучний інтелект, висловили свої думки щодо того, що може зупинити російську агресію.
Новий рівень ескалації: Прогноз експерта
Військовий експерт та колишній співробітник СБУ Іван Ступак в коментарі для ТСН.ua висловив думку, що війна в Україні, попри припущення деяких західних політиків, може набути нового рівня ескалації найближчим часом. Одним із факторів, що може вплинути на це, є початок опалювального сезону. Однак, за його словами, межа агресії Володимира Путіна залежатиме виключно від наявності у Росії ресурсів для атак, зокрема по Києву.
Психологічний портрет агресора: Погляд військового психолога
Військовий психолог Андрій Козінчук наголошує на важливості розуміння того, ким Володимир Путін був раніше і ким є зараз, щоб робити висновки про подальшу агресію щодо України. Він відзначає, що ставлення Путіна до людей, і, відповідно, до України, є виключно ресурсним.
Був епізод, коли у Путіна колишня дружина була вагітною і він навіть не допомагав їй нести сумки (така інформація міститься у відкритих джерелах — Ред.). Тобто його ставлення до людей — виключно ресурсне. Тому і його ставлення до України — ресурсне. Пояснюю чому. Його минулі успіхи в житті стались виключно через війни: першою була Чечня, потім — Грузія. Тоді у нього був просто шалений рейтинг. Потім — Сирія. Після цього рейтинг почав руйнуватись, і він дійшов до висновку, що треба швиденько розпочати війну. Його аналітики запевняли, що знадобиться три дні і все. Це пояснює те, чому росіяни брали із собою парадну форму в Україну (останній факт підтверджувала офіційно поліція Київської області — Ред.).
— Андрій Козінчук
Психолог додає, що корені агресії Путіна як особистості варто шукати в його біографії. Він мав бідне дитинство, був нелюбимим сином, кволим. Російський журналіст Леонід Парфьонов влучно назвав його «чухонью». Незважаючи на потиличники в дитинстві, Путін не був дурнем і згодом вступив до університету, а потім працював у КДБ.
На думку Козінчука, Путін нині вважає себе великим геостратегом, який маніпулює президентом США Дональдом Трампом через шантаж та підкуп. Тому шукати в ньому чогось людського не варто, адже він живе поза парадигмою душевного.
Він вважає, що Путін зрозумів: Росія пробачить йому все, крім слабкості. Щодо росіян, то вони готові миритися з низьким рівнем життя, якщо їм розповідатимуть про велич Росії. Навіть голодна людина може відчувати себе “красунчиком”, якщо їй постійно транслюватимуть ідеї про велич держави.
Козінчук погоджується з думкою, що росіяни почувають себе морально комфортніше, коли ситуація для українців погіршується. Однак він наголошує, що вбивство Путіна не обов’язково призведе до завершення війни, адже значний вплив мають силовики в Росії.
За його словами, росіяни ніколи не сприймали Україну серйозно. Коли їхні плани (наприклад, «Київ за три дні») провалилися, вони зрозуміли, що не всесильні. Це відчуття може бути причиною їхньої люті.
На його думку, головною мрією Росії залишається встановлення російського прапора у великих українських містах, зокрема у Львові, та поширення російської мови. Він порівнює це з ненажерливим собакою, який їсть, поки є їжа, і переносить це на територіальні завоювання Росії.
Військовий психолог підсумовує, що агресію Росії здатна зупинити лише сила. Він характеризує Путіна як біологічну істоту без соціальних норм, яку вже не виправити. Єдиний шлях — це сила.
Штучний інтелект про межі агресії
Штучний інтелект також надав своє бачення щодо меж агресії Путіна. За його аналізом, межа агресії проходить там, де її фізично зупиняють Збройні Сили України. Внутрішньої або добровільної межі цієї агресії у політиці Путіна немає.
ШІ вважає, що Кремль розглядає український напрямок як питання найвищого цивілізаційного значення для існуючої російської системи.
Додаткові матеріали
Раніше повідомлялося про думки аналітиків щодо того, чи можуть ракетні удари по Москві прискорити кінець війни в Україні. Також були опубліковані поради щодо ефективних та доступних способів зарядити смартфон під час відключень світла. Окремо згадується відомий образ дядька Поджера з твору Джерома К. Джерома “Троє в човні, не рахуючи собаки”. Тим часом Лондон продовжує готувати нові пакети військової та фінансової допомоги, а також посилює санкційний тиск на Росію.
