Відкритий лист Віктора Ющенка до Дональда Трампа: занепокоєння щодо російського дизелю та безпеки України
Третій президент України, Віктор Ющенко, звернувся з відкритим листом до президента Сполучених Штатів Америки Дональда Трампа. У своєму зверненні Ющенко висловив глибоке занепокоєння щодо можливих поступок Росії та, зокрема, торгівлі російським дизельним пальним. Експрезидент також наголосив на зобов’язаннях, які Сполучені Штати мають перед Україною.
Російські удари як відповідь на “поступки”
У своєму зверненні Віктор Ющенко підкреслив, що Росія продовжує завдавати ударів по українських містах, включаючи Київ, Запоріжжя, Одесу, Дніпро та Харківщину. Він зазначив:
Варто було Вам лише заговорити про можливість якихось „поступок“ чи домовленостей із путіним, як Кремль одразу ж „дякував“ за це черговими кривавими ударами по наших родинах.
— Віктор Ющенко
Неприпустимість фінансування російської воєнної машини
Експрезидент висловив обурення закликами до України “зупинитися” та рішеннями, які дозволяють торгівлю російським дизельним пальним. Ющенко переконаний, що такі дії прямо сприяють фінансуванню російської воєнної машини.
І на цьому тлі виглядає дико й боляче, коли лунають заклики до України „зупинитися“, повчання, кого нам обирати й як жити, або коли дається зелене світло на торгівлю російським дизелем. Кожен долар від цього дизелю — це куплена ракета, яка завтра прилетить у наші хати. Торгувати з агресором під час такої бійні — це живити його воєнну машину.
— Віктор Ющенко
Будапештський меморандум: зобов’язання США
Окремо Віктор Ющенко нагадав про Будапештський меморандум 1994 року, підписаний Сполученими Штатами разом з іншими державами після того, як Україна відмовилася від ядерної зброї. На думку Ющенка, Вашингтон не повинен забувати про взяті тоді зобов’язання.
Америка взяла на себе моральне й юридичне зобов’язання бути нашим щитом і захисником. То хіба можна сьогодні, коли на нас напав підлий ворог, забути про підпис Великої Америки під цим документом?!
— Віктор Ющенко
Історичні паралелі: уроки минулого
Ющенко також звернувся до історії самих Сполучених Штатів, нагадавши, що у 1930-х роках Вашингтон продовжував торгувати нафтою з Японією, сподіваючись зберегти стабільність. Однак, за словами експрезидента, така політика не запобігла нападу на Перл-Гарбор.
Крім того, Ющенко згадав внесок українців у перемогу у Другій світовій війні, зокрема сержанта Михайла Стренка, який загинув під час боїв за острів Іводзіма, та Олександра Сільвашка, який брав участь у зустрічі радянських і американських військ на Ельбі.
Нескореність українського народу
Наприкінці свого листа Віктор Ющенко наголосив, що українців “неможливо залякати ракетами й неможливо змусити здатися”.
Українська ідентичність — це нескореність. Ми — народ із глибоким корінням, прив’язаний до своєї землі любов’ю, працею й духом волі. Ми ніколи, чуєте, ніколи і нікому не віддамо своєї Землі. Це наш дім, Богом даний нам під цим високим сонцем. Ми тут були, ми є і ми завжди будемо! Нас неможливо залякати ракетами й неможливо змусити здатися, бо в наших жилах тече кров вільних людей. З тиранами не домовляються — їх зупиняють.
— Віктор Ющенко
Конфлікт щодо російської нафтової галузі: хронологія подій
Суперечності між Україною та США щодо російської нафтової галузі почалися ще у вересні. За повідомленнями ЗМІ, Дональд Трамп закликав Володимира Зеленського відмовитися від ударів по нафтопереробних заводах Росії, які забезпечують країні доходи від нафтового експорту. Попри позицію Вашингтона, Київ продовжив завдавати ударів, спрямованих на послаблення російської воєнної економіки.
Ситуація загострилася 9 жовтня, коли Трамп заявив про домовленість з Путіним щодо виходу російського дизелю на американський та міжнародний ринки. В Україні цю заяву зустріли обуренням, а Володимир Зеленський назвав рішення несправедливим.
13 жовтня ЗМІ повідомили про новий етап американського тиску: Вашингтон погрожував обмежити військову допомогу, якщо Україна не припинить удари по російських НПЗ. Серед можливих наслідків називалися блокування продажу американського озброєння через європейських партнерів та зупинення передачі розвідданих.
Київ натомість запропонував взаємне припинення атак: Україна готова відмовитися від ударів по російських НПЗ в обмін на припинення російських обстрілів українських електростанцій. Однак, за повідомленнями медіа, США наполягають, щоб першою на поступки пішла саме Україна.
“Енергетичне перемир’я”: заяви та реальність
На тлі суперечок щодо ударів по енергетичних об’єктах, 11 жовтня Дональд Трамп заявив про нібито досягнуте “енергетичне перемир’я” між Україною та Росією, стверджуючи, що Київ і Москва дали згоду на припинення таких атак. Однак, як повідомив журналіст Financial Times Крістофер Міллер, українська сторона на той момент нічого не знала про оголошену домовленість.
Володимир Зеленський також зазначив, що вперше почув про таке “перемир’я” із заяви Трампа. Водночас президент України підтвердив готовність Києва дотримуватися відповідного режиму, якщо Росія справді погодиться на нього. У Москві натомість відкинули можливість такого припинення ударів, заявивши про намір продовжувати досягати своїх цілей.
