Україна під подвійним ударом: тиск США та посилення російських атак
Україна перебуває в критично вразливому становищі, стикаючись із посиленим тиском як з боку Росії, так і зі Сполучених Штатів. Цей подвійний удар, описаний виданням The New York Times, створює нові серйозні виклики для обороноздатності країни.
Проблеми із супутниковим зв’язком Starlink
Однією з ключових проблем, з якою зіткнулися Сили оборони України, стало часткове обмеження доступу до супутникового зв’язку Starlink. Ця система є одним із основних інструментів бойового зв’язку на фронті, забезпечуючи комунікацію та ефективне керування безпілотниками. Обмеження роботи Starlink спричинили збої в кількох бойових операціях, поставивши під загрозу ефективність використання дронів.
Українські військові активно використовують Starlink для зв’язку на полі бою, особливо для керування зростаючим флотом безпілотників. Київ покладається на військову версію супутникової мережі, яка фінансується Пентагоном. Згідно з інформацією The New York Times, ці обмеження стали несподіванкою для України.
Українські посадовці припустили, що таке рішення могло бути пов’язане з позицією Вашингтона на тлі загострення відносин між президентом США Дональдом Трампом та українським керівництвом. Військовий експерт Сергій Бескрестнов, який консультує президента Володимира Зеленського з питань озброєнь і технологій, вважає, що обмеження навряд чи були випадковими.
Очевидно, що ця дія не може бути збігом і пов’язана з поточною політичною ситуацією.
— Сергій Бескрестнов
Масована атака Росії на енергетичну інфраструктуру
Паралельно з проблемами зв’язку Росія здійснила одну з наймасштабніших ракетних атак за час повномасштабної війни, спрямовану на українську енергетичну інфраструктуру. За словами президента Зеленського, під час удару було випущено 39 балістичних ракет. The New York Times зазначає, що це був найбільший залп балістичних ракет за весь час війни.
Унаслідок атаки близько 600 тисяч жителів Києва залишилися без електроенергії. Видання розцінює цей удар як тривожний сигнал напередодні зими, коли Росія може посилити атаки на українську енергосистему, а запаси життєво необхідних засобів протиповітряної оборони в України скорочуються.
Тиск Трампа щодо атак на російські НПЗ
The New York Times повідомляє, що обмеження доступу до Starlink посилюють проблеми України з обороною, адже супутниковий зв’язок є важливим інструментом координації військових підрозділів. У Києві припускають, що проблеми зі Starlink можуть бути частиною ширшої кампанії тиску з боку адміністрації Трампа, спрямованої на обмеження здатності України завдавати ударів по російських об’єктах.
За інформацією видання, Трамп вимагає від українського керівництва припинити атаки на російські нафтопереробні заводи. Цей інтерес американського президента пов’язаний з бажанням збільшити постачання російського дизельного пального на світові ринки, що може вплинути на ціни на енергоносії та позиції Республіканської партії на проміжних виборах у США.
Україна, попри регулярні російські атаки, заявляє, що дотримується вимоги Трампа не завдавати ударів по російських НПЗ. Однак, як наголошують у Києві, ситуація є несправедливою, адже Росія продовжує атакувати українські електростанції та підстанції.
Зеленський заявив, що російські удари по енергетичній інфраструктурі порушують оголошене Трампом енергетичне перемир’я. Однак позиції сторін щодо умов цього перемир’я різняться. Адміністрація США вважає, що домовленість стосується лише атак на нафтопереробні заводи, тоді як Україна наполягає на необхідності припинення російських ударів по її енергосистемі. Згідно з даними видання, в Україні наразі немає жодного діючого нафтопереробного заводу.
Залежність від американських розвідувальних даних
Ще одним чинником вразливості України є залежність від американських розвідувальних даних, які допомагають виявляти загрози та попереджати населення про майбутні російські удари. Київ вирішив відкласти використання одного зі своїх найефективніших інструментів тиску на Росію через побоювання, що Трамп може реалізувати погрозу припинити передавання розвідданих. Таке рішення могло б ускладнити своєчасне виявлення російських атак і підготовку до них.
Європейські партнери допомагають Україні покривати значний бюджетний дефіцит, проте, за оцінкою видання, Європа навряд чи зможе повністю компенсувати втрату американської розвідувальної підтримки. Побоювання Києва посилилися після заяв Зеленського про те, що Україна не отримала завчасних попереджень про російські ракетні удари. Водночас, у вівторок Трамп стверджував, що обмін розвідувальною інформацією між США та Україною триває.
