Історія однієї біженки: Медична допомога в Німеччині залишила бажати кращого
Несподівані труднощі з отриманням невідкладної допомоги
Біженка з України, Крістіна Маліна, поділилася в соціальній мережі TikTok шокуючою історією про власний досвід звернення за медичною допомогою в Німеччині. Її розповідь, що цитується виданням «Фокус», стосується ситуації, коли вона потребувала невідкладної допомоги через надзвичайно сильний біль під час менструації.
За словами Крістіни, біль був настільки інтенсивним, що вона не могла випростатися, її трусило, а самостійно пересуватися було практично неможливо. У такому критичному стані вона зателефонувала до швидкої допомоги.
Я не можу розігнутися, мене всю трусить, я не можу йти. Кілька разів я додзвонююся до швидкої. Чекаю 15 хвилин, поки вони відповідять. Розповідаю, як мені погано, на що вони відповідають, що приїхати не можуть.
— Крістіна Маліна
Українка повторно зв’язалася зі службою екстреної допомоги, пояснивши, наскільки серйозним є її стан і наскільки терміново їй потрібна допомога. Вона зізналася, що в той момент не думала про можливі фінансові витрати, оскільки відчувала, що її життя в небезпеці, а відвезти її до лікарні не було кому.
На той момент мені було все одно, бо я відчувала, що вмираю. Відвезти мене було нікому.
— Крістіна Маліна
Однак, як стверджує Крістіна, диспетчер вкотре відмовив у виклику бригади швидкої допомоги.
Подорож до лікарні та очікування в відділенні невідкладної допомоги
Не отримавши допомоги від швидкої, Крістіна звернулася до своїх сусідів, які погодилися відвезти її до найближчого відділення невідкладної допомоги. До реєстратури лікарні вона, за власним описом, дісталася буквально повзком.
До стійки рецепції я теж повзла. Тобто я йшла напівзігнута, не могла вирівнятися, мене ось так трусило, і в мене були сині губи, пальці, я виглядала дуже і дуже погано.
— Крістіна Маліна
На рецепції їй повідомили, що потрібно чекати. Через неможливість стояти, жінка присіла поруч. Лише коли персонал лікарні побачив, що вона фактично лежить у коридорі, її супроводили до відділення, де мали надати медичну допомогу.
Проблеми під час лікування та байдужість персоналу
За словами Крістіни, медичний працівник не зміг з першої спроби поставити їй крапельницю, а після цієї процедури її стан не покращився, навпаки, тремтіння посилювалося.
Я підкликала його двічі й казала, що мені погано: «Я зараз помру, мені дуже погано». На третій раз, коли я його кликала, він просто не підходив.
— Крістіна Маліна
Привернути увагу персоналу вдалося лише після того, як їй стало настільки зле, що її знудило. Після цього їй ввели сильний препарат, який, як стверджує Крістіна, позбавив її здатності чітко мислити та сприймати навколишнє.
У мене все перед очима попливло, і я навіть ніколи не знала, що є настільки сильне знеболювальне. Таке відчуття, що я була як під якоюсь наркотою.
— Крістіна Маліна
Після цього її направили на гінекологічний огляд, але деталей процедури дівчина не пам’ятає. По завершенні огляду їй запропонували підписати документ. Крістіна, яка за професією є юристкою і зазвичай уважно вивчає всі документи, через свій стан не могла зрозуміти зміст паперів.
У тому стані було неможливо це зрозуміти, неможливо прочитати, що там було написано, і так далі. Я в несвідомому стані це підписала.
— Крістіна Маліна
Раптове виписування та втрата свідомості
Відразу після підписання документа, за словами Крістіни, медики повідомили, що вона може йти додому. Коли вона пояснила, що не може самостійно пересуватися, їй відповіли, що вона підписала відмову від перебування у стаціонарі, і порадили зателефонувати комусь, хто зможе її забрати.
Однак, як стверджує українка, незабаром вона знепритомніла. Тільки після цього її поклали на каталку та доправили до палати.
Анонс продовження історії та заклик до діалогу
Крістіна зазначила, що описані події — це лише початок її історії. Вона пообіцяла записати продовження про те, що відбувалося з нею вже в лікарняній палаті, та закликала інших користувачів ділитися власним досвідом звернення за медичною допомогою в Німеччині.
Авторка відео стверджує, що має відеозаписи, які можуть підтвердити її розповідь, проте зауважила, що такі записи не можуть бути підставою для позову в німецькому суді.
