Порушення правил роздрібної торгівлі пальним: виявлено АЗС без ліцензії на Київщині
У Київській області податківці виявили автозаправну станцію, яка здійснювала діяльність з продажу скрапленого газу без необхідної ліцензії. Цей випадок став приводом для податкової служби нагадати підприємцям про відповідальність за незаконну торгівлю пальним.
Діяльність АЗС без дозвільних документів
Фахівці Головного управління ДПС у Київській області під час проведення рейдів, спрямованих на виявлення тіньових схем, зупинку нелегального обігу пального та захист бюджету від втрат, виявили газову автозаправну станцію, яка працювала без відповідних дозвільних документів. Власники цієї заправки займалися продажем скрапленого газу, не маючи для цього офіційної ліцензії.
Наслідки для порушників: значний штраф
За порушення законодавства, яке регулює роздрібну торгівлю пальним, власникам виявленої заправки доведеться сплатити солідний штраф. Сума стягнення становитиме 360 тисяч гривень.
Вимоги законодавства щодо роздрібної торгівлі пальним
Податкова служба наголошує, що згідно з законом № 3817-IX, будь-який вид роздрібної торгівлі пальним вимагає обов’язкової наявності офіційної ліцензії. Це стосується як продажу палива через колонки на автозаправних станціях, так і продажу скрапленого газу в балонах для побутових потреб, а також заправки суден у портах.
Попередження від податкової служби
Податкова служба застерігає підприємців від торгівлі пальним без дозвільних документів, нагадуючи про жорстку відповідальність, передбачену законодавством. За кожен такий випадок передбачено штраф у розмірі 45 мінімальних заробітних плат.
Відповідальність за мобінг на роботі
У контексті обговорення відповідальності підприємців, варто також згадати про важливе питання захисту прав працівників. Зокрема, нещодавно було нагадано про випадки мобінгу, який є систематичним психологічним або економічним тиском на працівників. Це може відбуватися під час віддаленої роботи через корпоративні чати, електронну пошту та онлайн-наради.
Законодавство України захищає працівників незалежно від формату роботи та форми власності підприємства. На віддаленій роботі цькування (мобінг) найчастіше проявляється через так званий «цифровий бойкот» (ігнорування повідомлень), навмисну ізоляцію від нарад і чатів, надмірний контроль або надсилання повідомлень у позаробочий час.
Крім того, до мобінгу також належать безпідставне позбавлення премій, нерівна оплата праці, образи та обмеження кар’єрного зростання.
Правові наслідки мобінгу
Згідно зі статтею 173-5 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП), перше порушення, що кваліфікується як мобінг, тягне за собою штраф для працівників у розмірі від 850 до 1 700 гривень або громадські роботи. Повторне порушення, вчинене протягом року, або дії, вчинені групою осіб, загрожують штрафами до 3 400 гривень для громадян. Для керівників такі порушення можуть обернутися штрафами від 3 400 до 6 800 гривень або призначенням 40–60 годин громадських робіт.
