Вчені б’ють на сполох: наше Сонце, перебуваючи наприкінці свого життєвого циклу, може “викинути” планети з Сонячної системи. І цей сценарій може реалізуватися у 100 разів раніше, ніж припускали попередні моделі. Це ставить під сумнів стабільність космічних орбіт та проливає світло на походження “планет-ізгоїв”.
Моторошний прогноз: хаос замість стабільності
Коли Сонце вичерпає свої ядерні ресурси, воно перетвориться на білого карлика – гарячий, щільний об’єкт. Раніше вважалося, що стабільні орбіти планет збережуться протягом щонайменше 100 мільярдів років після цього перетворення. Однак нові дослідження, спираючись на дані космічної обсерваторії Gaia Європейського космічного агентства, свідчать про значно драматичніший розвиток подій.
На відміну від попередніх уявлень про поступову та рівномірну втрату маси Сонцем, нові дані вказують на те, що цей процес буде значно більш бурхливим.
Нерівномірні викиди: джерело майбутнього хаосу
Професор Джим Фуллер, фізик-теоретик з Каліфорнійського технологічного інституту, пояснює, що Сонце буде втрачати масу через серію потужних, але нерівномірних викидів речовини. Ці викиди, за масштабом схожі на корональні викиди маси, але набагато сильніші, можуть відбуватися близько 4600 разів. Кожен такий викид вивільнятиме приблизно одну десятитисячну маси Сонця, що еквівалентно масі 33 Земель.
Важливо, що ці викиди не відбуватимуться симетрично по поверхні зірки. Це призведе до того, що Сонце отримуватиме невеликі поштовхи в протилежному напрямку, змінюючи свою швидкість приблизно на сім метрів за секунду після кожного викиду.
Кожен із цих поштовхів трохи змінює орбіти планет, роблячи їх більш витягнутими. Серія таких поштовхів посилює цей ефект, через що планети починають гравітаційно взаємодіяти одна з одною. Зрештою їхні орбіти стають нестабільними: небесні тіла можуть зіткнутися або викинути одне одного із Сонячної системи.
— Джим Фуллер
Таким чином, замість плавного затухання, Сонячна система може бути приречена на хаотичний кінець задовго до очікуваного терміну.
Що чекає на Землю?
Незважаючи на апокаліптичні прогнози для зовнішніх планет, доля Землі та інших внутрішніх планет (Меркурія та Венери) залишається відносно передбачуваною.
Доля внутрішніх планет — Меркурія, Венери, Землі — насправді не змінюється. Їх поглине Сонце, коли воно перетвориться на червоного гіганта приблизно через п’ять-шість мільярдів років.
— Професор Фуллер
Отже, людство, швидше за все, не побачить самого кінця Сонячної системи внаслідок хаотичних орбітальних перестановок. Проте, дослідження має глибокі наслідки для нашого розуміння Всесвіту.
Наслідки для галактики: таємниця “планет-ізгоїв”
Нові результати симуляцій можуть допомогти розгадати одну з найзагадковіших космічних таємниць: походження “планет-ізгоїв” – самотніх планет, що дрейфують у міжзоряному просторі. Вчені вважають, що кількість таких планет у нашій галактиці може перевищувати кількість зірок у співвідношенні шість до одного, сягаючи трильйонів.
Насильницький кінець сонячних систем, викликаний нерівномірними викидами зірок, може виявитися ключовим джерелом цих вільно ширяючих небесних тіл. Таким чином, хоча наш власний космічний дім може чекати на буремний кінець, це відкриває нові горизонти у розумінні динаміки формування планетних систем у галактиці.
