На тлі постійних військових навчань та тиску з боку Москви, питання залучення білоруських збройних сил до війни в Україні знову опинилося у центрі уваги. Чи є реальна сила у білоруського війська, і що насправді стримує Мінськ від прямого вторгнення? Військовий експерт Олег Старіков ділиться своїми думками з цього приводу, розкриваючи ключові фактори, які впливають на рішення Олександра Лукашенка.
Реальна сила білоруської армії: Митні обмеження
Існує думка, що військовий потенціал Білорусі не варто недооцінювати. За словами Олега Старікова, чисельність білоруської армії становить близько 60-70 тисяч осіб. Це, безумовно, серйозна сила, яка має потужний сухопутний компонент, включаючи ракетні війська та артилерію. Білорусь має на озброєнні власні системи, такі як “Полонез”, а також отримала від Росії “Іскандери” та бойові літаки. Все це свідчить про певну боєздатність армії.
Однак, експерт наголошує, що з точки зору української класифікації, білоруська армія відповідає приблизно двом корпусам. Це означає, що її сили вистачає для виконання завдань певного рівня, але недостатньо для проведення масштабних стратегічних наступальних операцій на широкому фронті.
Оборонна конфігурація: Щит для Росії
Ключовою особливістю білоруської армії є її фундаментальна оборонна конфігурація. Протягом десятиліть військова інфраструктура та система підготовки були націлені не на завоювання територій, а на прикриття Росії. “Все, що пов’язано з Білоруссю, там все підготовлено для оборонних дій. Це завдання білоруського військового округу для прикриття Росії від країн східного флангу НАТО, тобто східного флангу НАТО — в якості оборонної, як буферна зона,” – пояснює Старіков.
Білоруське військо фактично виконує роль своєрідного щита. Для переходу в наступ армії довелося б кардинально перебудовувати логістику та систему управління, до чого вона наразі не готова. Це означає, що навіть за наявності певної боєздатності, військові сили Білорусі не оптимізовані для наступальних дій.
Лукашенків страх: Збереження влади понад усе
Попри те, що у 2022 році Білорусь надала свою територію для російського вторгнення, Олександр Лукашенко досі утримується від прямої відправки своїх солдатів у бій. Експерти одностайні: головний страх Лукашенка – це втрата влади. “Якби хотів – вже давно було б військове втручання. Він робить усе можливе, щоб кордон між Україною і Білоруссю залишався не гарячим, а холодним,” – підкреслює Старіков.
Зараз 1200 кілометрів спільного кордону залишаються напруженою, але не активною зоною бойових дій. Диктатор свідомо намагається утримувати цей рубіж “замороженим”, розуміючи, що вступ у пряму війну може стати фатальним для його режиму. Пряме втручання у конфлікт може призвести до значних втрат, які неможливо буде приховати, і, як наслідок, до втрати підтримки серед населення та армії.
Напружена ситуація на кордоні
Варто зазначити, що президент України Володимир Зеленський неодноразово повідомляв про підвищення активності збройних сил на території Білорусі та чергові спроби Росії втягнути сусідню державу у війну проти України. Ця ситуація тримає Україну та її партнерів у стані підвищеної готовності.
Самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко також робив низку різких заяв щодо військової стратегії країни, наголошуючи на необхідності постійної готовності армії до бойових дій. Під час наради за підсумками перевірки збройних сил він заявив, що концепція мирного часу для Білорусі більше не актуальна, а військові мають бути готові до можливого зіткнення. За його словами, така підготовка ведеться на випадок загроз іззовні, а її метою є стримування потенційних противників через демонстрацію сили. Масштабна перевірка армії проходила в умовах, максимально наближених до реальних бойових, аби оцінити готовність військових до можливого конфлікту.
Висновок: Хоча Білорусь має певну боєздатність, її військові сили не готові до наступальних операцій. Головним фактором, що стримує Мінськ від прямого вступу у війну, є особистий страх Олександра Лукашенка за своє правління. Однак, ситуація на кордоні залишається напруженою, і не можна повністю виключати можливість ескалації.
