Нарощування військового потенціалу Росії: оцінка запасів ракет та дронів
Російська Федерація продовжує активно накопичувати значні запаси ракетного озброєння та інтенсивно нарощує виробництво швидкісних реактивних безпілотників. Ці дії свідчать про підготовку до можливих подальших атак на територію України, спрямованих на виснаження протиповітряної оборони.
Масштаби ракетних запасів та виробництва
За даними Головного управління розвідки Міністерства оборони України (ГУР МО), станом на жовтень 2026 року Росія має в резерві до 700 балістичних ракет. Крім того, наявні кілька тисяч крилатих ракет різних типів. Паралельно, російський оборонно-промисловий комплекс демонструє вражаючі виробничі потужності, здатні щомісяця виготовляти понад 200 ракет.
Згідно з інформацією, наданою NV з посиланням на ГУР МО, з понад 200 ракет, що виробляються щомісяця, близько 110 одиниць припадає на балістичне озброєння. Цікавим є той факт, що попри початок осінніх масованих обстрілів України, загальні запаси російських ракет залишаються приблизно на рівні липня 2026 року. Це свідчить про високу спроможність російської оборонної промисловості оперативно поповнювати арсенали, незважаючи на регулярне використання ракет.
Деталізація ракетних арсеналів
Згідно з даними ГУР, російські війська володіють приблизно 115 балістичними ракетами типу «Іскандер-М». Щомісячні темпи їх виробництва досягають 65 одиниць. Крім того, Росія працює над розробкою модернізованого ракетного комплексу, дальність дії якого може сягати 550–700 кілометрів, що значно більше за нинішні 500 кілометрів.
Запаси крилатих ракет «Калібр» перевищують 450 одиниць, при цьому щомісячне виробництво становить близько 29 таких ракет. Однак, через високу ефективність української протиповітряної оборони, значну частину нових «Калібрів» російське командування спрямовує до стратегічного резерву та на оснащення своїх флотів.
Росія також має понад 600 ракет «Онікс», які були модернізовані для більш ефективного ураження наземних цілей. Запаси гіперзвукових ракет «Циркон» перевищують 120 одиниць, хоча темпи їх виготовлення залишаються відносно низькими – за перші сім місяців 2026 року було випущено трохи більше ніж 30 таких ракет.
Виробництво ракет «Кинджал» тимчасово призупинено через недостатню точність, а виробничі потужності переорієнтовано на виготовлення звичайного балістичного озброєння. Крилаті ракети Х-101 відіграють важливу роль у масованих ударах по Україні. Російські заводи, за оцінками розвідки, перевищують місячний план виробництва, випускаючи понад 80 одиниць. Однак, фіксуються технічні дефекти, через які окремі партії повертають на підприємства.
Виробництво безпілотників: фокус на реактивні технології
Особливу увагу російська військова промисловість приділяє виробництву безпілотників. У 2026 році державне замовлення Росії на ударні дрони типу «Герань», розвідувальні апарати та хибні цілі, зокрема «Герберу», перевищило 100 тисяч одиниць. До осені РФ накопичила оперативний резерв із приблизно 6200 дронів сімейства «Герань» різних модифікацій.
Головним виробничим центром залишається особлива економічна зона «Алабуга» в Татарстані, де росіяни суттєво розширили потужності зі складання безпілотників та виготовлення їхніх компонентів.
Від літа 2026 року РФ змістила акцент на випуск реактивних безпілотників. Це пов’язано зі зниженням ефективності звичайних гвинтових дронів, які дедалі частіше знищуються українськими мобільними вогневими групами. Наразі Росія виготовляє близько 4000 реактивних дронів щомісяця. До таких моделей належать «Герань-4» і «Герань-5», швидкість яких може сягати 400–500 км/год. Такі характеристики значно ускладнюють їх перехоплення традиційними мобільними вогневими групами.
Водночас РФ продовжує масово виготовляти й дешевші гвинтові безпілотники. Щомісячне виробництво «Герані-2» становить приблизно 2000 одиниць.
Стратегічні переваги комбінованих атак
У ГУР пояснюють, що поєднання різних типів безпілотників дозволяє росіянам здійснювати багатохвильові атаки. Це створює додаткове навантаження на українську протиповітряну оборону, дозволяє виявляти позиції зенітних ракетних комплексів та в кінцевому підсумку перевантажувати систему ППО.
Таким чином, головна небезпека полягає не лише в кількості накопичених ракет, але й у здатності Росії підтримувати високу інтенсивність повітряних атак завдяки масштабному виробництву безпілотників.
Потенційні наслідки для України
Ситуація з запасами ракет-перехоплювачів Patriot в Україні також викликає занепокоєння. Раніше повідомлялося про критично низький рівень їх запасів. За словами одного з українських посадовців, станом на 7 жовтня залишалося лише десять ракет, частина яких була використана під час російських атак.
За даними Kyiv Independent, значна партія перехоплювачів, вже оплачена союзниками України, досі очікує на погодження міністра оборони США Піта Гегсета. Українські джерела видання припускають, що така затримка може мати політичний характер.
В умовах потенційного дефіциту Київ може активніше звертатися до інших європейських партнерів. Експерт Валерій Боровик зазначає, що запаси ракет PAC-2 та PAC-3 наявні, зокрема, в Іспанії та Греції. Частина цих боєприпасів наближається до завершення терміну зберігання, тому Україна могла б домовлятися про їх тимчасову передачу з подальшим поверненням після виконання власних замовлень.
