Жахлива трагедія, що сколихнула Київ, знову поставила на порядок денний гостре питання: чи мають українці право на вільне носіння зброї? Холоднокровне вбивство шістьох людей з легальної зброї викликало бурхливі дискусії, розділивши суспільство на тих, хто “за”, і тих, хто “проти”. ТСН.ua зібрав найважливіші думки, щоб розібратися в цьому складному питанні.
Коли самозахист стає правом
На думку багатьох, зокрема керівника Центру протидії дезінформації при РНБО Андрія Коваленка, цивільні мають бути озброєні для самозахисту. Він закликає до легалізації короткоствольної зброї, вважаючи, що це єдиний спосіб забезпечити безпеку громадян.
“Величезна проблематика в тому, що просто людина йшла по вулиці і вбивала безневинних людей, і це проблематика не тільки, до речі, поліції. Це проблематика цілого суспільства в цілому, яке під час війни повинно отримати право на володіння зброєю і самозахист”, — підкреслив народний депутат від партії “Слуга народу” Олександр Федієнко в ефірі Першого каналу Суспільного мовлення.
Екс-командувач Сухопутних військ, генерал Олексій Павлюк, висловлює ще більш категоричну позицію. На його думку, якби хтось із перехожих мав при собі пістолет, жертв могло б бути значно менше. “Якби терорист був при повному розумі, то він би не дав себе затиснути в якомусь приміщенні. То ви ще не стикнулися з якимось навченим штурмовиком в СЗЧ, у якого поїхав дах. То буде набагато веселіше”, — застерігає він.
Марія Берлінська, керівниця Victory Drones, також переконана: “Вільні люди повинні мати зброю. Щоб мати можливість негайно знешкодити таких в*родків. І такмед — бо це може бути питання життя ваших близьких. Коли ви в суботу під вечір просто пішли скупитися в супермаркет”.
“Тільки несповна розуму”: аргументи проти
Проте, не всі поділяють таку думку. Народний депутат Данило Гетманцев вважає, що використовувати трагедію як аргумент для легалізації вільного носіння короткостволу можуть “тільки несповна розуму”. “Очевидно, що безпека на вулицях у ХХІ столітті — це завдання держави, а не кожного вчителя, медсестри та пенсіонера особисто. І у будь-якому випадку просив би зачекати з маніпуляціями різноманітних лобістів ринку. Принаймні доки не поховані вбиті”, — заявив він.
Журналіст Віталій Портников, у свою чергу, висловився проти вільного носіння зброї, посилаючись на потенційні наслідки після війни. “Я гадаю, що після війни у нас буде дуже багато інцидентів з вогнепальною зброєю. Люди, після кількох таких випадків масової стрілянини, а я вважаю, що будуть десятки смертей, забудуть про вільне носіння вогнепальної зброї як факт на десятиріччя. Просто тому, що будуть спостерігати похорон за похороном. Це буде нормальним тлом післявоєнного життя”, — пояснив він.
Портников також наголошує на тому, що багато військових, які пройшли через війну, можуть мати психологічні травми та труднощі з соціалізацією. “Коли людина воює 7-8 років, чи більше, може бути психологічно травмована, але при цьому знати як володіти зброєю і як її дістати”, — застерігає він.
Масштаб трагедії та її наслідки
Нагадаємо, 18 квітня у Голосіївському районі Києва невідомий відкрив стрілянину по людях просто посеред вулиці та в супермаркеті. Зловмисника ліквідували під час штурму. За попередніми даними, підозрюваний — Дмитро Васильченков, 1968 року народження, уродженець Москви, який раніше притягувався до кримінальної відповідальності та довгий час проживав на Донеччині.
За даними мера Києва Віталія Кличка, загинуло 6 людей. Серед них — молоде подружжя, чий 11-річний син залишився сиротою. Президент Володимир Зеленський відреагував на цей цинічний і моторошний злочин, підтвердивши інформацію про минуле стрільця.
Ця трагедія вкотре ставить перед українським суспільством складний вибір: як забезпечити безпеку громадян, не створюючи при цьому нових ризиків? Чи може легалізація зброї стати вирішенням проблеми, чи навпаки, призведе до ще більшої кількості жертв? Відповіді на ці питання поки що залишаються відкритими, і суспільство продовжує шукати компроміс.
