Американський мільярдер Ілон Маск висловлює занепокоєння щодо можливих атак Росії на супутники його системи Starlink. Це питання набуває особливої актуальності, враховуючи зростаючу роль комерційних супутників у військових цілях. Андрій Колесник, колишній радник Голови Державного космічного агентства України, який займався аналізом космічної діяльності, поділився своїм баченням цієї проблеми.
Росія погрожує, але чи наважиться на реальні дії?
За словами Колесника, Росія декларує намір атакувати комерційні супутники, які використовуються у військових конфліктах, ще з 2022 року. Москва вважає такі апарати законними цілями. Однак, експерт висловлює сумніви щодо реальності таких погроз.
Одним із ключових стримуючих факторів, на думку Колесника, є присутність на орбіті значної кількості китайських супутників, що значно перевищує російські. Експерт вважає, що Пекін не дозволить Москві здійснити подібну атаку.
Це радше брязкання зброєю.
— Андрій Колесник
Синдром Кесслера: невидима загроза космічного простору
Важливим чинником, що утримує країни від знищення супутників, є синдром Кесслера. Це явище передбачає утворення масштабної кількості космічного сміття після руйнування одного апарата. Це сміття може пошкодити інші супутники на сусідніх орбітах, викликаючи ланцюгову реакцію. У найгіршому сценарії це може призвести до непридатності значної частини навколоземної орбіти для космічної діяльності.
Цей ефект дуже влучно показали у фільмі „Гравітація“.
— Андрій Колесник
Досвід Росії: знищення українського супутника
Чотири держави продемонстрували здатність знищувати супутники за допомогою ракет, запущених із Землі: США, Китай, Індія та Росія. Росія останньою здійснила таке випробування 15 листопада 2021 року, знищивши старий радянський супутник. Важливо зазначити, що цей супутник мав українське походження – його розробили та виготовили в Дніпрі, а вивели на орбіту ракетою-носієм, також виробленою в цьому місті. Після випробування було виявлено близько 1500 уламків, хоча їхня фактична кількість могла бути більшою. Утворена хмара сміття становила серйозну загрозу для Міжнародної космічної станції (МКС), екіпаж якої був змушений перейти до пілотованих капсул для можливої екстреної евакуації. МКС протягом наступних років неодноразово змінювала орбіту, уникаючи небезпечних уламків.
Цей інцидент яскраво продемонстрував, наскільки руйнівними можуть бути наслідки знищення навіть одного космічного апарата.
Starlink та уникнення зіткнень: система захисту
Колесник також пояснив, що уламки можуть утворюватися не лише внаслідок навмисних дій. Старі супутники іноді руйнуються самостійно, наприклад, через перегрів паливних баків. Сучасні працездатні супутники, обладнані двигунами, здатні маневрувати для уникнення зіткнень. Система Starlink також передбачає такі маневри.
SpaceX щорічно звітує перед відповідними американськими службами про роботу своїх супутників та кількість виконаних маневрів ухилення.
Для розуміння: зараз на орбіті майже 11 тисяч супутників цієї системи, і за рік вони майже 500 тисяч разів коригують свої орбіти, аби уникнути потенційного зіткнення і не стати жертвою синдрому Кесслера.
— Андрій Колесник
Альтернативні методи виведення супутників з ладу
Експерт вважає, що Росія та інші країни навряд чи активно використовуватимуть кінетичну зброю для знищення супутників через ризик утворення масштабних хмар уламків. Натомість, держави розробляють технології, що дозволяють виводити супутники з ладу без їхнього фізичного руйнування. Серед таких технологій – системи спрямованої енергії, здатні пошкоджувати мікроелектроніку супутника, що призводить до втрати працездатності, але без утворення уламків. Такі апарати з часом можуть самостійно знизити орбіту та згоріти в атмосфері. Також розробляються методи перешкоджання роботі супутників та технології захоплення апаратів роботизованими механізмами з подальшим переміщенням на нижчу орбіту.
Перегони космічних озброєнь та міжнародні зусилля
За словами Колесника, США офіційно заявляли про розміщення зброї в космосі. Росія та Китай також розвивають відповідні можливості, хоча й не підтверджують це публічно. Перегони космічних озброєнь, що розпочалися ще за часів Рональда Рейгана, значною мірою перейшли в менш публічну площину.
Але всі розуміють наслідки руйнувань у разі використання космічного простору для війни. Тому зараз це фактично зброя стримування, як і ядерна зброя. Її будуть розміщувати, розвивати та нарощувати. Але застосування такої зброї настільки ж імовірне, як і ядерної.
— Андрій Колесник
В ООН тривалий час діє робоча група, що обговорює правила відповідальної поведінки в космосі. Проте узгодження спільних підходів ускладнюється через розбіжності між державами, зокрема між Росією та Китаєм. Ці країни пропонують заборону розміщення космічної зброї, але поняття “космічна зброя” та механізми її перевірки залишаються невизначеними, що робить повну заборону невигідною для більшості держав.
Конкретні пропозиції щодо Starlink
Раніше повідомлялося, що близькі до російського керівництва особи, зокрема академік Сергій Глазьєв та олігарх Костянтин Малофєєв, опублікували допис з пропозиціями щодо знешкодження супутників Starlink.
