Черговий запуск «Булави»: Росія випробувала ключовий елемент своєї морської ядерної тріади
Росія провела черговий навчально-бойовий пуск міжконтинентальної балістичної ракети Р-30 «Булава», яка є одним з основних елементів російської морської ядерної тріади. Запуск був здійснений з борту стратегічного атомного підводного крейсера К-553 «Генералиссимус Суворов», здатного нести до 16 таких ракет.
Деталі випробування
Згідно з офіційною інформацією Міністерства оборони РФ, пуск ракети було виконано з підводного положення в акваторії Охотського моря. Навчальна ціль розташовувалася на полігоні «Чижа» в Архангельській області. Російське військове відомство стверджує, що навчання відбулося в межах плану бойової підготовки.
Аналітики Defence Express зазначають, що для підводного човна «Генералиссимус Суворов» це вже другий пуск ракети цього типу. Перше випробування «Булави» з його борту відбулося в листопаді 2022 року.
Про підводний човен «Генералиссимус Суворов»
«Генералиссимус Суворов» є третім кораблем, побудованим за модернізованим проєктом «Борей-А», та шостим у загальній лінійці базового проєкту «Борей». Закладання його корпусу відбулося у 2014 році, а на початку 2022-го субмарину спустили на воду та підготували до випробувань. Цей атомний підводний крейсер має такі основні характеристики та озброєння:
- Водотоннажність (підводна): 24 000 тонн
- Габарити: довжина — 170 м, ширина — 13,5 м
- Швидкість ходу: до 29 вузлів під водою та до 15 вузлів у надводному положенні
- Глибина занурення: гранична — 480 м, робоча — 400 м
- Озброєння: 16 шахтних пускових установок для МБР Р-30 «Булава» та 6 торпедних апаратів калібру 533 мм
Російський підводний ядерний флот
Наразі Росія має 5 атомних підводних човнів оновленого проєкту «Борей-А» та загалом 8 субмарин сімейства «Борей». Ці кораблі формують основу морського компонента ядерного стримування країни. Ворог поступово замінює застарілі ракетоносці проєкту 667 «Дельфин», які досі складають значну частину підводного ядерного арсеналу РФ.
Історія ракети «Булава»
Офіційно ракета Р-30 «Булава» була прийнята на озброєння лише два роки тому, хоча її випробування тривали майже 20 років. Історія розробки та випробувань ракети була складною, з численними аваріями та збоями, що призвело до появи неофіційної назви «вимучена».
Контекст міжнародних подій
Варто зазначити, що в контексті міжнародних відносин відбуваються й інші події, пов’язані з ядерними технологіями. Наприклад, у Німеччині було дозволено переобладнати завод із виробництва ядерного палива в Лінгені для роботи з російськими технологіями. Французька компанія Framatome, яка володіє цим підприємством, співпрацює в цьому проєкті з дочірньою структурою «Росатома» — компанією ТВЕЛ. Це передбачає використання російського обладнання, ліцензій та компонентів, а перші постачання паливних збірок для АЕС російського дизайну в низці країн очікуються з 2027 року.
Федеральний уряд ФРН схвалив проєкт, наголошуючи на дотриманні всіх юридичних вимог, хоч це і зберігає певну залежність від російських технологій. Для мінімізації ризиків шпигунства та диверсій було встановлено додаткові умови безпеки, зокрема, заборону доступу співробітникам російської компанії на територію заводу та сувору перевірку всіх компонентів і обладнання. Така співпраця залишається можливою, оскільки атомна галузь Росії значною мірою не підпадає під санкції ЄС.
Це рішення викликало хвилю критики в самій Німеччині, зокрема з боку Міністерства довкілля Нижньої Саксонії та федерального відомства. Побоювання посилюються на тлі застережень очільника німецької розвідки Мартіна Єгера щодо ризику прямого конфлікту між Німеччиною та РФ, на що МЗС Росії відреагувало звинуваченнями на адресу німецького керівництва у підбурюванні конфронтації.
