Болгарія стоїть на порозі значних політичних змін. Нещодавні парламентські вибори принесли неочікувану, але рішучу перемогу новій політичній силі “Прогресивна Болгарія”, яку очолює колишній президент Румен Радев. Отримавши майже 45% голосів, його партія здобула мандат на формування уряду, що ставить під сумнів подальший зовнішньополітичний курс країни та її роль у Європейському Союзі та НАТО. Особливу увагу привертає позиція Радева щодо України та його симпатії до Росії, що викликає чимало запитань та порівнянь з угорським прем’єром Віктором Орбаном.
Тріумф “Прогресивної Болгарії”: що стоїть за цифрами?
Центральна виборча комісія Болгарії підбила остаточні підсумки парламентських виборів, і результати вражають. “Прогресивна Болгарія” під керівництвом Румена Радева здобула беззаперечну перемогу, набравши 44,59% голосів. Це означає, що партія Радева має всі шанси самостійно сформувати монобільшість або ж очолити владну коаліцію. Для порівняння, прозахідні сили суттєво відстали: блок ГЕРБ–СДС отримав лише 13,3%, а об’єднання “Продовжуємо зміни — Демократична Болгарія” — 12,6%. До нового складу парламенту також увійшли ліберальний “Рух за права і свободи” (7,1%) та партія “Відродження” (4,2%).
Після оголошення результатів Румен Радев висловив вдячність виборцям, назвавши успіх своєї партії “перемогою моралі над самовпевненістю старих політичних сил”. Він підкреслив, що результати свідчать про подолання суспільної апатії, хоча визнав, що рівень недовіри до системи залишається значним. “Люди відкинули самовдоволення та зарозумілість старих партій. Не піддалися брехні та маніпуляціям. Дякую за довіру! Про все інше ми поговоримо після остаточних результатів”, — заявив Радев у соціальних мережах.
“Другий Орбан”? Симпатії до РФ та критика України
Позиція Румена Радева щодо Росії та України є однією з найдискусійніших тем. Під час передвиборчої кампанії він відомий своєю критикою надання військової допомоги Україні та розкритикував рішення тимчасового уряду підписати 10-річну угоду про співпрацю з Києвом, звинувативши владу у “втягуванні країни у війну”. Такі заяви викликали порівняння з угорським прем’єр-міністром Віктором Орбаном, особливо коли Радев говорив про необхідність поліпшення відносин з Москвою та відновлення постачання російської нафти і газу до Європи. Він також активно критикував енергетичну політику ЄС.
Політологи та аналітики зазначають, що перемога Радева ставить під питання подальший зовнішній курс Болгарії. Наскільки радикально цей курс може змінитися, залишається відкритим питанням, особливо з огляду на членство країни в НАТО та її зобов’язання перед міжнародними партнерами. Хоча опитування прогнозували партії Радева рекордні 35%, він значно перевершив ці очікування, успішно використовуючи свою кампанію в соцмережах та критику попереднього уряду, який пішов у відставку після протестів проти підвищення податків. Він зміг залучити голоси виборців, розчарованих суперечками традиційних політиків.
Реакція світу та внутрішні виклики
Перемогу партії Радева привітали як у Кремлі, так і в Брюсселі. Голова Євроради Антоніо Кошта висловив готовність до спільної роботи, побажавши Радеву успіху в його новій ролі та наголосивши на спільній програмі щодо “процвітаючої, автономної та безпечної Європи”. Сам Радев, незважаючи на свою критику вступу до єврозони та енергетичну політику ЄС, заявив про намір продовжувати європейський шлях Болгарії та готовність до судових реформ. Аналітики вважають малоймовірним, що він спробує скасувати використання євро чи блокувати допомогу Україні, попри порівняння його кампанії з політикою Орбана.
Однак, попри оптимістичні заяви, головними викликами для нового уряду залишаються глибокі економічна та демографічна кризи, а також невдоволення населення зростанням вартості життя. Москві, зі свого боку, імпонують заяви Румена Радева. Речник Кремля Дмитро Пєсков заявив, що “будь-які протиріччя, будь-які нестикування взаємних інтересів можуть і повинні вирішуватися за столом переговорів”.
“Проросійський кандидат” чи гра на балансі?
На думку кандидата в депутати Петара Таньова, Румен Радев є провідником інтересів Кремля, який використовує стратегію “балансування” між ЄС та Росією. Він нагадав, що ще з моменту першої перемоги Радева на виборах у 2016 році російська пропаганда називала його “своїм кандидатом”, а нинішня політика є лише продовженням впливу Москви на Балканах. “Добре пам’ятаю, коли Румен Радев переміг на виборах у листопаді 2016 року та став президентом, і вже тоді всі російські ЗМІ написали, що вперше в Болгарії буде проросійський президент. І він тоді став президентом, звичайно, під залежністю Кремля”, — зазначив Таньов.
Таньов вважає, що Росія проводить розлогу роботу над тим, щоб “розмити методологію того, як може думати болгарський виборець”, і все, що відбувається зараз, є продовженням цієї політики. Заяви Радева про “російський Крим” та необхідність партнерства з РФ через історичне минуле, на переконання політика, чітко вказують на його справжню позицію. Кремль, на думку Таньова, свідомо інвестує в “поміркованих” лідерів, оскільки радикальна риторика в Європі більше не працює.
Майбутнє Болгарії залишається невизначеним. Перемога Румена Радева відкриває новий розділ у політичному житті країни, який може призвести до суттєвих змін у її зовнішній політиці та відносинах з ключовими міжнародними партнерами. Час покаже, чи зможе новий уряд подолати внутрішні виклики та зберегти баланс між європейськими цінностями та потенційним впливом Росії.
