Масштабне дослідження мозку поставило під сумнів теорію про емоційну регуляцію

Група дослідників опублікувала в журналі Nature результати масштабного аналізу, що ставить під сумнів усталені наукові уявлення про механізми емоційної регуляції. Вчені вивчили 40 наборів даних, що охоплюють до 2175 учасників, щоб з’ясувати, чи корелює активність певних ділянок мозку здатність людини змінювати власні емоції шляхом переосмислення подій, або так званою когнітивною переоцінкою.

Про це повідомляє sciencealert.com

Раніше вважалося, що префронтальна кора, яка відповідає за мислення та утримання інформації, безпосередньо впливає на успішність регулювання емоцій. Однак нове дослідження показало, що залученість цих ділянок мозку під час спроб змінити емоційний стан не обов’язково свідчить про ефективність чи результативність такої стратегії для конкретної людини.

Деякі ділянки мозку, залучені в регуляцію емоцій, не обов’язково є тими самими ділянками, активність яких показує, наскільки добре людина з цим справляється.

— Мауріціо Сікорелло, психолог Центрального інституту психічного здоров’я Німеччини.

У межах експериментів учасники переглядали зображення, що викликають дискомфорт, перебуваючи в апаратах функціональної магнітно-резонансної томографії. Вчені порівнювали інтенсивність реакцій мозку, зокрема мигдалеподібного тіла, з повідомленнями про рівень полегшення, а також із результатами опитувань щодо схильності до переоцінки в повсякденному житті. Виявлені зв’язки виявилися надзвичайно слабкими або відсутніми.

Просте залучення ділянок мозку, пов’язаних із переоцінкою, не обов’язково означає, що сама переоцінка є особисто значущою або емоційно ефективною.

— Мауріціо Сікорелло.

Автори зазначають, що отримані висновки обмежуються неклінічними групами дорослих і не можуть бути автоматично екстрапольовані на осіб із важкими психічними розладами. Дослідники підкреслюють, що майбутні роботи мають фокусуватися на вивченні зв’язків між регіонами мозку та персональним досвідом людини, оскільки поточні дані свідчать, що активність окремих зон не є достатнім показником емоційних здібностей.