Перейти до змісту
Усі новини

Є новіші новини

Оновлено Наука

Вчені з’ясували причину швидшого старіння великих порід собак

Larger Dogs Age Faster, And Scientists May Finally Know Why
Джерело фото: ScienceAlert

Науковці опублікували результати дослідження в журналі Science, у якому пояснили різницю в тривалості життя собак різних порід. Дослідження базувалося на аналізі даних 894 собак, які є учасниками проєкту Dog Aging Project. Команда вчених вивчала закономірності метилювання ДНК — епігенетичного механізму, що регулює активність генів без зміни їхньої послідовності.

Про це повідомляє ScienceAlert

Згідно з результатами, у міру старіння собак спостерігається зниження рівня метилювання в мобільних послідовностях ДНК, відомих як транспозони або стрибаючі гени. Зокрема, йдеться про елементи LINE1, які можуть пошкоджувати геном. Дослідники виявили, що цей процес відбувається інтенсивніше у великих собак.

Dogs provide an extraordinary model for understanding aging because they show dramatic variation in lifespan within a single species.

— Ноа Снайдер-Маклер, старший автор дослідження та еволюційний біолог Університету штату Арізона.

Автори роботи зазначають, що втрата контролю над LINE1 є одним із ключових молекулярних маркерів, що пояснюють залежність між розміром тіла та швидкістю старіння. За словами дослідників, великі породи втрачають метилювання в ділянках LINE1 приблизно на 35 відсотків швидше, ніж представники малих порід.

What we found is that the epigenetic regulation of transposable elements – especially LINE1s – appears to be a major factor shaping how quickly different dogs age.

— Ноа Снайдер-Маклер, старший автор дослідження.

Окрім впливу розміру, вчені зафіксували статеві відмінності в процесах старіння, зосереджені на Х-хромосомі. Також було підтверджено, що собаки з вищим епігенетичним віком, ніж очікувалося, мають підвищений ризик смертності. Команда дослідників припускає, що регуляція транспозонів є фундаментальною частиною процесу старіння не лише у собак, а й у інших ссавців, що відкриває перспективи для терапевтичних втручань у майбутньому.