Регулювання ринку деревини в Україні: підсумки та перспективи

Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) змінила модель торгівлі деревиною в Україні у липні 2021 року. Замість прямих договорів, які переважали раніше, ресурс почали продавати через ліцензовані товарні біржі. Роль регулятора полягає у встановленні правил роботи організованого ринку, нагляді за ними та ліцензуванні діяльності бірж.

Про це повідомляє epravda.com.ua

До 2019 року через аукціони реалізовували лише 21% деревини, решту — переважно за прямими домовленостями. Зараз у торгах беруть участь понад сім тисяч покупців, а рівень виконання договорів перевищує 90%. За даними Київської школи економіки, середня ціна реалізації круглого лісу зросла з 860 до 1740 грн за кубометр у період 2020–2022 років.

Біржа не встановлює ціну, а показує її. Коли ресурсу бракує, ціна на торгах зростає, і це сигнал для заготівельника збільшити пропозицію.

— НКЦПФР

За даними Держлісагентства, у 2025 році галузь отримала 30,4 млрд грн доходу та сплатила 16,1 млрд грн податків. Попри ефективність моделі, деревообробники скаржаться на ціни та вартість біржових послуг. Регулятор зазначає, що тарифи на біржах знижувалися на початку повномасштабного вторгнення та у жовтні 2026 року.

Нині на ринку працюють чотири ліцензовані біржі. У 2024 році запровадили форвардні торги, через які вже реалізовано 4,4 млн кубометрів деревини. У 2026 році запрацювала система рейтингування учасників, що дозволяє зменшувати фінансові ризики.

Планується, що у 2027 році правила стануть обов’язковими для всіх лісокористувачів, включно з комунальними підприємствами. Наступним етапом має стати ухвалення закону Про ринок деревини. Комісія також розглядає можливість використання цього досвіду для розвитку ринків біопалива та агропродукції.