Космічний телескоп Джеймс Вебб зафіккував рідкісне випромінювання молекули H3+

Команда астрономів під керівництвом Девіда Нойфельда з Університету Джонса Гопкінса зафіксувала рідкісне випромінювання триводневого катіона (H3+). Ця молекула, що складається з трьох ядер водню та двох електронів, відіграє ключову роль у формуванні органічних сполук у космосі. Завдяки трикутній формі, молекула не має постійного дипольного моменту, тому її обертальний спектр вважається забороненим, що робить виявлення її світла вкрай складним завданням.

Про це повідомляє ScienceAlert

Теоретичне обґрунтування того, що триводневий катіон все ж може випромінювати слабке світло через відцентрові спотворення при обертанні, було представлено Фу-Ші Пань та Такеші Окою у 1986 році. Протягом чотирьох десятиліть це передбачення не вдавалося підтвердити ні в лабораторних умовах, ні за допомогою астрономічних спостережень через надзвичайну слабкість сигналу.

Дослідники виявили 26 спектральних ліній цього випромінювання під час спостережень за об’єктом Хербіга-Аро 168, де потужні потоки газу від новонародженої зірки створюють сильні ударні хвилі. Найпотужніша з виявлених ліній була зафіксована з високим рівнем статистичної значущості у 72 сигма. Подібний сигнал також виявили в архівних даних телескопа щодо іншого об’єкта, HH 211.

Це відкриття підтверджує, що теорія, висунута Пань та Окою, була правильною, а відсутність доказів раніше пояснювалася лише недостатньою чутливістю інструментів.

Наразі вчені намагаються пояснити, чому інтенсивність виявленого випромінювання виявилася значно вищою за результати теоретичних моделей ударних хвиль. Робота прийнята до публікації в журналі The Astrophysical Journal Letters.