Український інтернет вибухнув! Відома блогерка та інтерв’юерка Емма Антонюк опинилася в епіцентрі гучного скандалу. Приводом стали її висловлювання про мешканців східних регіонів України та внутрішньо переміщених осіб (ВПО), які пролунали під час розмови з Маріам Найем. Соцмережі, особливо платформа Threads, буквально закипіли від гнівних коментарів та особистих історій українців, які вважають себе ображеними. ТСН.ua зібрав усі подробиці цієї резонансної події.
“Російськомовна щелепа” та “Тигролов”: Як почався скандал?
Каменем спотикання стали фрагменти інтерв’ю, де Емма Антонюк розповідала про діяльність свого благодійного проєкту “Різниця Є”. Цей проєкт вже кілька років займається доставкою нових україномовних книг у сільські та прифронтові регіони України. Блогерка намагалася донести важливість українізації читацького простору, розповідаючи про те, як поява україномовних книжок у віддалених селах стає справжньою подією. Однак, висловлювання, які вона вжила, викликали шквал критики.
Так, описуючи ситуацію в одному з прифронтових сіл, Антонюк процитувала бібліотекарку:
“Але коли в селі Рогань з’являється 700 книжок, пенсіонери, все життя русскоговорящіє, які читали тільки русскіє детектіви, починають ставати в чергу за „Бріджертонами“. Вони не говорили українською, — бібліотекарка каже. Просто ця історія мене дуже сильно вразила. Нам треба в це інвестувати. … Канєшно, вони беруть книжки, підсідають на книжки. А ці люди — вони „русскоговоряща чєлюсть“, вони були зросійщені, у них там були проблеми з ідентичністю, вони перший раз у житті читають „Тигроловів“. І охр*нівають.”
Саме фрази “російськомовна щелепа”, “зросійщені” та “проблеми з ідентичністю”, а також акцент на тому, що люди “вперше у житті читають” класику української літератури, стали причиною глибокого обурення.
Відповідь блогерки: вирвано з контексту чи невдала метафора?
Після масової хвилі критики Емма Антонюк опублікувала серію дописів в Instagram, де спробувала пояснити свою позицію. Вона стверджує, що її слова були вирвані з контексту, а вона лише переказувала досвід бібліотекарок, з якими спілкувалася.
“Я точно бачу, що переважна більшість людей, які обурились цим висловам не дивились інтервʼю. А відтак і не зауважили фрази „і якби я не чула ці історії від бібліотекарок“. Тобто виявляється я не говорила про ваш особистий досвід (тяжкий, трагічний, який мені особисто не доводилось переживати). А всього на всього переказувала історії, якими хвалились бібліотекарки в приватних розмовах. І так, ці історії не були особисто про вас”, — пояснила Антонюк.
Вона також поставила під сумнів залученість критиків до реальної допомоги бібліотекам, натякаючи, що їхня реакція є лише способом висловити своє невдоволення.
“Різниця Є” житиме: боротьба за читацький простір
Спочатку блогерка оголосила про завершення проєкту “Різниця Є”, заявивши, що не хоче продовжувати його через хвилю хейту. Однак, вже наступного дня вона змінила своє рішення. Наголосила, що суспільна потреба в україномовних книжках є надзвичайно високою, і її проєкт мусить продовжувати свою діяльність.
“Різниця Є житиме, бо історії українською мусять бути там, де Росія століттями їх знищувала. В Україні це повсюдно. І це треба виправляти”, — заявила Антонюк, підкресливши, що частину фондів для проєкту формують її власні рекламні контракти та благодійні внески. До речі, її майбутня дебютна книга також буде присвячена саме цьому проєкту.
“Російськомовна щелепа”: реакція українців
Висловлювання Емми Антонюк викликали бурхливу реакцію в мережі:
- Обурення та спростування: Мешканці сходу та півдня України почали масово спростовувати тезу про “необізнаність” регіону. Користувачі нагадували, що вивчали українську літературу, твори Василя Стуса, Миколи Хвильового та інших класиків задовго до того, як це стало “трендом”. Деякі писали: “Трошки дивно, якщо чесно, ніби ВПО — це якісь тваринки, за якими цікаво спостерігати. Ще й пішли книгу українською купили, це ж треба!”
- Некоректність термінів: Багато хто наголошував на некоректності терміну “російськомовна щелепа”, зазначаючи, що подібні вислови лише посилюють поділ між українцями та нівелюють різноманітність досвідів.
- Підтримка блогерки: Деякі користувачі стали на бік Антонюк. Вони пропонували “донати” для її проєкту, а також зауважували, що “колаборанти у в’язницях – схід”. Була й думка, що блогерки у цьому випадку немає провини, адже “вона описала конкретний випадок у конкретному селі”.
- Відмова від вибачень: Емма Антонюк категорично відмовилася вибачатися, вважаючи, що не може перепрошувати за чужі інтерпретації її слів, які, на її думку, не відповідають дійсності. “Перепрошувати за те, що люди не розібрались і накинулись, мені принципово не хотілось”, — зазначила вона.
Наслідки зросійщення та боротьба за мову
Емма Антонюк підкреслила, що продовжуватиме відправляти книги до сільських бібліотек, адже вважає цю роботу стратегічно важливою для подолання наслідків столітнього зросійщення, яке, на її думку, триває й досі. Цей скандал ще раз нагадав про важливість мовного питання в Україні та про різні погляди на шляхи подолання наслідків русифікації.
Цікаво, що скандал розгорівся на тлі інших новин, пов’язаних із мовними питаннями. Наприклад, Уповноважена із захисту державної мови Олена Івановська наклала штраф на водія таксі у Харкові за відмову обслуговувати пасажирку українською мовою. Це лише підкреслює актуальність дискусій про мову в сучасному українському суспільстві.
Подібні ситуації показують, наскільки чутливим є питання мови та ідентичності в Україні, особливо в умовах триваючої війни. Важливо пам’ятати, що кожна людина має свій унікальний досвід, і узагальнення, навіть з благими намірами, можуть викликати нерозуміння та обурення.
