Українські удари по нафтовій інфраструктурі Росії спричинили системні збої в енергетичному секторі

Протягом жовтня та листопада 2026 року Україна активізувала далекобійні удари по нафтопереробних заводах, сховищах та експортних терміналах Росії. За даними Reuters від 10 листопада, українські атаки порушили роботу дев’яти з 35 найбільших російських НПЗ. Галузеві аналітики оцінюють скорочення фактичної переробки нафти приблизно на 30%, що становить близько 200 тисяч тонн на добу.

Про це повідомляє Міністерство оборони України

Експерти Міжнародного енергетичного агентства вказують на тривалість наслідків таких уражень. Хоча пошкодження установок первинної переробки можна усунути за кілька тижнів, вихід із ладу обладнання вторинної переробки, такого як блоки каталітичного крекінгу чи риформінгу, вимагає значно складнішого ремонту.

Ремонт складного обладнання вторинної переробки може тривати в середньому шість-вісім місяців.

За оцінками Financial Times, до 35% російських потужностей із переробки нафти могли перебувати поза роботою. На цьому фоні Росія почала імпортувати бензин із Туреччини, Марокко та Єгипту. Одночасно з 9 листопада в низці регіонів, включаючи Карелію, Бурятію та Новосибірську область, запровадили ліміти на продаж пального на АЗС.

Додаткового тиску на логістику експорту завдав удар по порту Усть-Луга 11 листопада. За інформацією Генерального штабу ЗСУ, пошкоджено п’ять резервуарів, установку гідрокрекінгу та залізничну станцію. Усть-Луга забезпечує близько 20% морського експорту нафтопродуктів РФ, тому виведення з ладу причалів та насосних станцій ускладнює відвантаження танкерів.

Ситуація залишається напруженою: у ніч проти 13 листопада пожежі виникли в промисловій зоні Волгограда, де розташований великий НПЗ компанії ЛУКОЙЛ. Наразі офіційного підтвердження ураження самого заводу немає. Російська сторона продовжує спроби перерозподілити ресурси, проте накопичення проблем у виробничо-логістичному ланцюзі створює тривале фінансове та технічне навантаження на російську економіку.