Скільки можна витримувати пекельний вогонь? Українські воїни, що стоять на передовій, щодня стикаються з найтяжчими випробуваннями. Це не просто служба – це боротьба за виживання, за кожен клаптик рідної землі. Але чи замислюємося ми, наскільки довго людина може залишатися в стані постійної бойової готовності, під нескінченними обстрілами, без сну та відпочинку? Військовий омбудсман Ольга Решетилова б’є на сполох: тривале перебування на позиціях деморалізує та виснажує наших захисників до критичного стану. Це тема, яка стосується кожного з нас.
40 ДНІВ НА ПОЗИЦІЇ: ТОЧКА НЕПОВЕРНЕННЯ?
За результатами досліджень, проведених Офісом військового омбудсмана, шокуюча цифра: після 40 днів перебування на позиції у військового настає повна апатія. Це означає, що людина перестає відчувати страх, але разом з ним втрачає і волю до життя. “Людині стає байдуже, виживе вона, чи ні”, – зазначає Ольга Решетилова. Це не просто слова, це констатація факту, який може мати фатальні наслідки для наших героїв.
Уявіть собі: ви стоїте в окопі, під постійною загрозою, бачите смерть, відчуваєте запах пороху. Це триває день, два, тиждень… А потім місяць, два, пів року. Так, є випадки, коли наші бійці залишаються на «нулі» по кілька місяців, а то й пів року. Це неприпустимо!
«МЕРТВА НОРМА» В 15 ДНІВ: ЧОМУ ЇЇ НЕ ДОТРИМУЮТЬСЯ?
Військовий омбудсман нагадала про існування наказу головнокомандувача, який встановлює максимальний термін перебування військовослужбовця на позиції – 15 днів. Здавалося б, це чітка норма, яка має гарантувати відпочинок та відновлення. Але, на жаль, Ольга Решетилова називає її «мертвою нормою», яка абсолютно не дотримується. Чому так відбувається?
«Деякі командири не відчувають свою відповідальність за те, що в них бійці рік чи більше сидять у бліндажах і підвалах в напівоточенні», – з болем констатує Решетилова. Ця безвідповідальність та ігнорування наказу призводять до того, що наші захисники опиняються на межі фізичного та психологічного виснаження. Це прямий шлях до втрати бойового духу та ефективності.
ХОЛОДНИЙ ЯР, 14-ТА БРИГАДА: ЩО ВІДБУВАЄТЬСЯ НА ПЕРЕДОВІЙ?
Нещодавно соціальні мережі сколихнула звістка про критично виснажених українських військових з 14-ї бригади ЗСУ. Вони залишилися без їжі та води, деякі перебували на позиціях уже рік. Їхні рідні та небайдужі українці були змушені публічно говорити про це, щоб врятувати своїх близьких. За словами постраждалих, вони пили дощову воду та непритомніли від голоду. Це свідчення жахливих умов, в яких опиняються наші герої.
Також стало відомо про подвиг двох піхотинців 93 окремої механізованої бригади «Холодний Яр», які безперервно тримали оборону на позиції біля Костянтинівки протягом 130 днів. 130 днів! Це неймовірний прояв мужності, але чи справедлива така ціна за захист? Чи можна вимагати від людей такого довготривалого героїзму без належного ротаційного забезпечення?
НАШЕ ЗАВДАННЯ: ВСТАНОВИТИ РЕАЛІСТИЧНІ ТЕРМІНИ
Ольга Решетилова закликає встановити реалістичні терміни виконання бойових завдань для піхоти та штурмовиків безпосередньо на лінії бойового зіткнення. Це означає, що потрібно переглянути існуючі норми, врахувати реалії війни та забезпечити нашим військовим належний відпочинок та ротацію. Це не забаганка, це вимога часу та здорового глузду.
Що це означає для нас?
- Для військових: Це шанс зберегти своє життя, здоров’я та бойовий дух. Це можливість повернутися додому живими та здоровими.
- Для командування: Це можливість підвищити ефективність військ, запобігти втратам особового складу та покращити загальну боєздатність.
- Для суспільства: Це наш обов’язок – дбати про тих, хто захищає нас. Ми повинні вимагати від влади виконання своїх обов’язків і створення гідних умов для наших захисників.
Пам’ятайте: солдати, які отримують адекватний відпочинок, є більш ефективними, мотивованими та менш схильними до помилок. Це інвестиція в нашу перемогу.
Ігнорування проблеми – це злочин!
Ми не можемо закривати очі на те, що відбувається на фронті. Кожен випадок, коли бійці залишаються на позиціях надто довго, без належної ротації та відпочинку – це злочин. Ми повинні пам’ятати про подвиг кожного, але й вимагати справедливості для них.
Поділіться цією статтею з друзями, з рідними, з усіма, кому не байдужа доля наших захисників. Давайте разом привернемо увагу до цієї проблеми, щоб зміни настали якомога швидше. Боротьба триває, і кожен український воїн заслуговує на найкраще!
