Паралельний імпорт ліків в Україні стримується законодавчими та процедурними обмеженнями

Законодавчі норми щодо паралельного імпорту лікарських засобів з Європи набули чинності 1 січня 2025 року, а порядок видачі дозволів — 15 квітня 2025 року. Проте цей канал постачання досі не набув значного поширення. Перший дозвіл Державна служба з лікарських засобів видала лише у червні 2026 року на антибіотик іміпенем/циластатин італійського виробника ACS Dobfar. Станом на 6 листопада 2026 року це рішення залишається єдиним у реєстрі.
Про це повідомляє Економічна правда
Складнощі пояснюються суворими вимогами до входу на ринок. Імпортер має підтвердити відповідність препарату критеріям ідентичності чи подібності, при цьому сама лише однакова назва на упаковці не є достатньою підставою. Державній експертній центр розглядає досьє протягом 45 днів, а заявник несе витрати за договором. У минулому регулятор відмовляв у видачі дозволів через неповні комплекти документів, розбіжності у способах введення та термінах придатності.
Ключовим бар’єром є заборона реалізації таких ліків через аптеки, що обмежує коло доступних покупців та рівень конкуренції.
Потенціал паралельного імпорту варто перевіряти на конкретних препаратах, зокрема дорогих оригінальних, для яких доступна вигідніша поставка.
— Дмитро Максимов, юрист ETERNA LAW
Економічна доцільність паралельного імпорту потребує детальних розрахунків, оскільки аптечні ціни не відображають реальних витрат на логістику та допуск. За досвідом Данії, де паралельний імпорт дозволений у лікарняному та аптечному сегментах, економія може становити близько 2% витрат на ліки.
Фахівці зазначають, що для розвитку ринку в Україні доцільно впровадити спільне подання документів для схожих препаратів та скоротити кількість повторних перевірок для того самого виробника. Крім того, пропонується розглянути поетапне відкриття аптечного каналу, можливо, через пілотні проекти на базі програми Доступні ліки, що допоможе посилити цінову конкуренцію на ринку.

