Страх, неспокій, невизначеність. Ці слова, на жаль, стали надто частими супутниками нашого життя. Останнім часом інформаційний простір гудить від тривожних заяв, які сіють паніку та підривають віру в безпеку. Однією з таких заяв стало припущення прем’єр-міністра Польщі Дональда Туска про можливий напад Росії на НАТО вже найближчими місяцями. Це викликало бурхливу реакцію та цілком природне занепокоєння як серед громадян, так і серед політиків. Однак, як реагують на подібні прогнози лідери країн, що межують з агресивною державою? Президент Фінляндії Александер Стубб, разом із президентом Естонії Аларом Карісом, надав чітку відповідь, яка закликає до спокою, але водночас й до готовності.
“Зберігати холоднокровність, спокій і витримку” – заклик до європейської спільноти
На спільній пресконференції в Гельсінкі, президент Фінляндії Александер Стубб, коментуючи прогнози щодо потенційного нападу Росії на НАТО, закликав європейців до стратегічного мислення. Його головний меседж: “Ми готуємося до різних сценаріїв, але я знову повертаюся до заклику зберігати холоднокровність, спокій і витримку”. Це не заклик до ігнорування загроз, а радше до усвідомленої підготовки, яка не повинна переростати в паніку. Стубб чітко наголосив, що наразі не бачить підстав для того, щоб Росія наважилася перевіряти дію статті 5 НАТО на практиці. Це важливе роз’яснення, яке може допомогти знизити градус емоцій та надати більш об’єктивну картину ситуації.
“Фінський менталітет”: Готовність до найгіршого, щоб його не допустити
Що ж означає цей “фінський менталітет”, про який говорить президент Стубб? Це не про бездіяльність, а про прагматичний підхід. Фінляндія, яка має довгий кордон з Росією та знає цю державу не з чуток, виробила власну стратегію безпеки. Вона полягає в тому, щоб не зациклюватися на можливих загрозах, але бути готовими до найгіршого розвитку подій, щоб його не допустити. Це означає постійне зміцнення власної оборони, підвищення боєздатності армії, розвиток партнерських відносин та, що найважливіше, підтримку високого рівня готовності населення до будь-яких викликів. Саме така модель поведінки, на думку Стубба, є найбільш ефективною в умовах сучасної геополітичної напруги.
Гібридні виклики – постійний фактор, але масштабна агресія малоймовірна
Президент Фінляндії також зазначив, що гібридні виклики залишатимуться постійним фактором. Це може бути дезінформація, кібератаки, провокації на кордоні, а також спроби дестабілізації ситуації всередині країн. Однак, він висловив думку, що масштабніші сценарії видаються малоймовірними. “Якщо подивитися на східний фланг, починаючи з північного сходу, північно-східної Скандинавії, Норвегії, Фінляндії, країн Балтії, Польщі, а потім аж до України, я не думаю, що там відбудеться таке випробування”, – підкреслив Стубб. Це свідчить про те, що, хоча загроза гібридних атак залишається реальною, пряма військова агресія проти країн НАТО наразі не є найімовірнішим сценарієм.
Підтримка з боку Естонії: “Це тактика Російської Федерації, щоб трохи нас стривожити”
Позицію фінського лідера повністю підтримав і президент Естонії Алар Каріс. Він назвав хвилі тривожних заяв про “наступну жертву” Росії “нарративом, який з’являється і зникає, це не вперше… це тактика Російської Федерації, щоб трохи нас стривожити, але ми повинні зберігати спокій”. Естонія, як і Фінляндія, має безпосередній досвід взаємодії з Росією і розуміє її методи ведення інформаційної війни. Заяви про нібито підготовку РФ до атаки на країни Балтії, які лунали раніше, були розкритиковані естонською стороною як відтворення російських наративів. Очільник МЗС Естонії Маргус Цахкна зазначив, що розвідка не підтверджує концентрацію військ РФ біля кордонів НАТО, а сама Москва зараз не має для цього ресурсів. Голова комітету з закордонних справ парламенту Естонії Марко Міхкельсон також наголосив, що такі заяви лише підігрують пропаганді Кремля про його “перевагу”.
Напередодні: Сумніви Туска та заклик до реальних дій
Важливо згадати, що напередодні подібні прогнози висловив прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск. Він висловив сумнів щодо готовності США та НАТО оперативно захистити Європу в разі нападу Росії. Згадуючи вересневу провокацію з російськими дронами, Туск зауважив, що деякі союзники воліли ігнорувати інцидент, тому закликав ЄС перетворити паперові гарантії 5-ї статті на реальну військову силу та стати “справжнім альянсом” із повноцінною спільною обороною. Його слова підкреслюють важливість постійного вдосконалення оборонних можливостей та готовності до негайного реагування, незважаючи на рівень загрози.
Висновок: Спокій, готовність та єдність – запорука безпеки
Напад РФ за кілька місяців? Це питання, яке може викликати паніку, але відповідь лідерів Фінляндії та Естонії дає підстави для більш зваженого підходу. Їхній заклик до збереження спокою, підкріплений досвідом та аналізом ситуації, є важливим. Водночас, їхня наполегливість у готовності до найгірших сценаріїв, навіть якщо вони видаються малоймовірними, свідчить про розуміння реалій сучасності. Європа повинна бути не просто “на папері” союзником, а справжньою військовою силою, здатною захистити себе. Це досягається через постійне зміцнення оборони, стратегічне планування та, найголовніше, єдність та солідарність. Саме ці фактори є найміцнішою гарантією миру та безпеки в нашому непередбачуваному світі.
